Ця історія — не просто про податки. Це історія про тих, хто працював попри все.
У четвертій частині серії ми знайомимо вас із пані Оленою, операторкою на АЗС, яка понад 10 років працює у мережі з більш ніж 20-річною історією.
Її станція пережила окупацію, обстріли та відсутність світла, але не витримала нового податкового навантаження.

· Деякі АЗС їхньої мережі були розбиті або розграбовані, і потребують відновлення.
· Одна станція понад рік працювала на генераторі, щоб забезпечувати пальним військових і місцеве населення.
· Після введення авансового внеску вони змушені були зачинити станцію, бо почали працювати в мінус.
Пані Олена говорить відверто:
“Ми розуміємо, що в країні війна. Ми розуміємо, що держава витрачає кошти на оборону. Але просимо — не забирайте в нас останнє.”
У деяких регіонах їхні заправки — єдині, і якщо вони закриються, військовим навіть ніде буде заправити автомобілі.
Піднімати ціни, щоб вижити, теж неможливо — люди без роботи, без грошей, без вибору.
Це четверта історія з нашої серії про несправедливі умови, у яких опинилися незалежні оператори ринку.
Вона — про силу, стійкість і біль тих, хто продовжує працювати там, де інші давно здалися.
Дивіться відео на YouTube: «Несправедливі правила гри: чому бізнес зникає з паливної карти України? Частина 4»