Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» (АПЕБ) та провідні аналітичні центри провели консолідований аналіз структурних зрушень на роздрібному ринку нафтопродуктів. Дослідження підтверджують суттєве зростання ринкової концентрації, що є наслідком сукупності військових, економічних та фіскальних факторів.

Ця тенденція створює новий ландшафт для всіх учасників ринку — від виробників до кінцевих споживачів — та вимагає уваги з боку регуляторних органів для збереження цінової стабільності та забезпечення стійкості галузі.

Кардинальні структурні зрушення: Монополізація у цифрах

З 2022 року паливний ринок зіткнувся з безпрецедентними змінами, які призвели до зміщення балансу сил та консолідації ринкової влади:

• Критичне зростання концентрації (Індекс ННІ): за розрахунками індексу Герфіндаля-Гіршмана (ННІ), на ринку нафтопродуктів зафіксовано зростання ринкової концентрації на 47%. Це прямий економічний індикатор того, що вплив на ціноутворення та дистрибуцію суттєво посилився у невеликої групи найбільших операторів.
• Консолідація фінансових потоків: як наслідок, лише 17 компаній стали отримувати понад 50% усіх доходів роздрібного ринку. Це підтверджує значну концентрацію фінансових ресурсів, що посилює їхню стійкість, але водночас зменшує маневреність ринку в цілому.
• Втрата «цінового якоря»: історично на ринку функціонував ключовий оператор (дискаунтер), який виконував функцію «цінового якоря», стримуючи загальний рівень цін. Його зникнення дозволило «преміальному» сегменту підвищити середню націнку на брендоване пальне.

Мультифакторний вплив: Причини концентрації

Зростання концентрації є складним, мультифакторним процесом, де військові та економічні чинники накладаються на регуляторні рішення:

Військові та економічні фактори

• Руйнування логістики: внаслідок військових дій були зруйновані логістичні хаби та внутрішні потужності. Це призвело до переорієнтації імпорту на 90% з ЄС (так звана торгівля «з коліс»).
• Перевага ресурсних гігантів: у таких умовах нестабільності перевагу отримали компанії, які мають більші фінансові резерви та розгалужену логістичну інфраструктуру для забезпечення безперебійних поставок.
• Зменшення обсягів: зменшення загальних обсягів споживання (через міграцію та економічний спад) загострило боротьбу за частку ринку, що також сприяло витісненню слабших гравців.

Податкова складова

• Зростання податкового навантаження: підвищення акцизного податку підвищило питому вагу податків у структурі ціни пального.
• Непропорційний фіскальний тиск: фіксований щомісячний авансовий внесок з податку на прибуток створює непропорційне навантаження на малий та середній бізнес (МСБ). Для компаній із невисокою реалізацією (регіональні дискаунтери) цей фіксований платіж підриває фінансову стійкість, що прискорює їхній вихід з ринку.

Прогноз та наслідки: Ризики для бізнесу та споживача

Аналіз поточної ситуації констатує значні ризики, які можуть реалізуватися у 2026 році, якщо не будуть вжиті регуляторні заходи:

Ризик	Вплив на ринок та бізнес	Наслідки для кінцевого споживача
Посилення цінового диктату	З огляду на високу концентрацію (зростання ННІ), преміальний сегмент отримує більші можливості для координації цінової політики та використання ринкової влади.	Усунення механізму стримування цін. Ціна на пальне менше залежить від світових котирувань і більше — від внутрішньої цінової політики лідерів.
Інфляційний тиск	Витіснення МСБ з ринку призводить до зникнення найдешевшого асортименту та підвищення цінової планки для всіх марок.	Прямий ризик «розкручування інфляційної спіралі», оскільки пальне є основним елементом собівартості більшості товарів та послуг.
Зростання розриву в доходах	Концентрація дозволяє великим гравцям ефективніше монетизувати свою інфраструктуру. Розрив у доходах між преміальними та іншими мережами зростатиме.	Зниження доступності пального у віддалених та сільських громадах через закриття локальних АЗС, які не витримали конкурентного та фіскального тиску.

Збереження конкурентного середовища є критичним для макроекономічної стабільності. Для цього необхідний збалансований фіскальний дизайн, який не створює непропорційного тиску на МСБ, а також посилення антимонопольного моніторингу для запобігання використанню ринкової влади. АПЕБ закликає до діалогу для формування справедливих правил гри, вигідних для економіки та громадян.