27 листопада 2025 року, відбулася важлива зустріч представників провідних громадських бізнес-асоціацій України з виконуючою обов’язки Голови Державної податкової служби (ДПС) пані Лесею Карнаух. Діалог охопив широкий спектр проблем, проте ключовим для всіх галузей став пошук балансу між фіскальною дисципліною та підтримкою бізнесу.

Активний діалог та вимога єдиної практики

Бізнес-спільнота позитивно відзначила активну комунікацію ДПС під керівництвом пані Карнаух та готовність Служби виконувати «сервісну функцію». Це передбачає сприяння оперативному вирішенню конфліктів між платниками податків та місцевими фіскальними органами.

Водночас, в.о. Голови ДПС повідомила, що складна ситуація зі сплатою податків у вересні-жовтні веде до неминучого посилення контрольно-перевірочної роботи, що буде сфокусоване на реальності господарських операцій та запобіганні дробленню бізнесу.

 Посилення контролю: Життєва необхідність бути готовим, але лише на законних підставах

Асоціації підтримують необхідність посилення контролю, спрямованого на боротьбу з тіньовим сектором. Однак, контроль має бути побудований на законодавчо чітких, а не формальних підставах.

Фокус паливно-енергетичного сектору: Вирішення кризових фіскальних питань

Представники АПЕБ та інших галузевих об’єднань підняли низку критично важливих питань, що стосуються фіскальної стійкості МСБ, який легально працює на ринку.

Під час зустрічі було озвучено важливий аспект  – формування судової практики в питанні сплати авансового внеску з податку на прибуток платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним та анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, прийняті з підстави несплати авансового внеску з податку на прибуток.

В АПЕБ проаналізували існуючу судову практику та дійшли наступних висновків.

1. Практика в питанні анулювання ліцензій через несплату авансового внеску

Переважна практика (на користь платника податків):

• У більшості розглянутих справ суди визнають протиправними та скасовують рішення/розпорядження Головних управлінь Державної податкової служби (ДПС) про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, прийняті з підстави несплати авансового внеску з податку на прибуток.
• Ключовий аргумент на користь платника: Суди часто погоджуються з позицією, що критерієм для виникнення обов’язку сплати щомісячного авансового внеску є фактичне провадження господарської діяльності (роздрібної торгівлі пальним) у місці торгівлі, а не лише сам факт володіння ліцензією. Якщо суб’єкт господарювання доводить, що фактично не розпочав діяльність (наприклад, лише отримав ліцензію, але не вів торгівлю), відсутність сплати авансового внеску не є підставою для анулювання ліцензії.
• У рамках забезпечення позову суди також можуть зупиняти дію рішення ДПС про припинення ліцензії, визнаючи існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача.

Окремі випадки (на користь ДПС):

• При цьому, судова практика не є абсолютно універсальною. В одній із наданих справ суд відмовив у задоволенні позову компанії, яка оскаржувала рішення ДПС про припинення дії ліцензії через несплату авансового внеску. Це свідчить про те, що кожен випадок є індивідуальним, і доведення/недоведення факту провадження діяльності є критичним.

2. Практика в питанні несплати авансового внеску (оскарження ППР)

• Щодо суто податкових повідомлень-рішень (ППР), які накладаються за несплату авансового внеску (штрафи, пеня), у наданому рішенні суд також задовольнив позов платника податків та скасував оскаржуване ППР.

Вивчені судові рішення демонструють тенденцію до задоволення позовів суб’єктів господарювання проти рішень ДПС щодо анулювання ліцензій та застосування ППР за несплату авансового внеску. 

Проаналізована судова практика демонструє наступні ключові проблеми:

1) невизначеність моменту початку діяльності для сплати авансового внеску та, як наслідок, анулювання ліцензій;

2) для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях підприємства в обов`язковому порядку необхідно встановити факт несплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств, тобто провести камеральну перевірку. Чого контролюючі органи не роблять;

3) Закон України від 18.06.2024 № 3817-IX “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” не регулює порядок застосування норми, закріпленої в п. 46 ч. 2 ст. 46 Закону (несплата суб`єктом господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного п. 141.14 ст. 141 ПК України за податковий (звітний) період є підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності): тобто не зрозуміло за результатами разового або триваючого правопорушення може бути прийнято рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

4) нормами чинного законодавства, а саме ПК України та Законом № 3817, за порушення, вчинене суб`єктом господарювання, несплату авансового внеску з податку на прибуток підприємств передбачено два види відповідальності: притягнення до відповідальності у вигляді штрафу та прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності: тобто незрозуміло порядок та умови застосування кожного виду відповідальності. 

АПЕБ послідовно виступає та говорить про необхідність зміни підходу до справляння авансового  внеску з податку на прибуток підприємств, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним і судова практика, яка наразі формується, є ще одним сигналом про необхідність коригування фіскальної політики в цьому питанні.

Зустріч засвідчила, що ДПС готова до діалогу, але очікування щодо наповнення бюджету залишаються високими. В умовах посиленого контролю консолідований голос бізнесу та наявність судових прецедентів стають найважливішим інструментом для захисту легальних платників податків. АПЕБ наголошує на тому, щоб сервісна функція ДПС проявилася у прийнятті та імплементації судової позиції, а Уряд – у наданні бізнесу законодавчої визначеності.

Для усунення кореня проблеми та мінімізації судових спорів, які виснажують і бізнес, і державу, АПЕБ пропонує:

1. Законодавчо закріпити (внести зміни до Податкового кодексу України), які б прямо визначали, що обов’язок сплачувати щомісячний авансовий внесок виникає з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому суб’єкт господарювання фактично розпочав роздрібну торгівлю пальним у ліцензованому місці.

Обов’язок сплати авансового внеску повинен бути прив’язаний до факту фактичного провадження роздрібної торгівлі пальним, а не до самого факту володіння ліцензією.

2. Зобов’язати суб’єкта господарювання подавати до ДПС повідомлення про фактичний початок діяльності(або фактичне відкриття об’єкта) протягом 5-10 календарних днів з дати початку торгівлі.

Надасть ДПС об’єктивну відправну точку для контролю за сплатою авансового внеску та унеможливить зловживання з боку платників.

3. Встановити пропорційність санкцій: визначити, що первинною санкцією за несплату авансового внеску (при доведеному факті ведення діяльності) має бути застосування штрафу та пені (ППР), а анулювання ліцензії — лише у разі систематичної та тривалої несплати або ігнорування ППР. 

Анулювання ліцензії є надмірною санкцією, яка призводить до зупинки бізнесу та частих оскаржень у судах. Тож, анулювання ліцензії має розглядатися як крайній захід, застосовуваний лише за умови систематичної несплати та після вичерпання механізмів штрафів і пені.