Київ, 22 грудня 2025 року — у столиці відбулася знакова конференція «Бізнес на лінії фронту: податкова політика, стійкість і відновлення прифронтової економіки». Захід об’єднав понад 30 лідерів провідних бізнес-асоціацій та голів громад задля пошуку відповіді на ключове питання: як зберегти економічне життя там, де щодня тривають обстріли.
Ключовим етапом конференції стало підписання Меморандуму про співпрацю між Українською Радою Бізнесу (що представляє 126 асоціацій та 27 тисяч підприємств) та Асоціацією прифронтових міст і громад (понад 300 громад). Цей союз створює інституційну основу для лобіювання інтересів територій, які стали «безпековим поясом» України.
Відкриваючи конференцію, міський голова Харкова та голова Асоціації прифронтових міст Ігор Терехов наголосив, що бізнес у прифронтових регіонах працює всупереч логіці війни. У Харкові сьогодні зареєстровано 127 тисяч підприємців — більше, ніж у довоєнний період. Водночас мер відзначив, що державна підтримка залишається недостатньою: прифронтові регіони отримали лише 13% кредитів за програмою «5-7-9».
«Ми продовжуємо пільги з місцевих податків до 2026 року, але потрібні загальнодержавні рішення. Зокрема — механізм розподілу податків 50/50 між громадами, звідки бізнес релокувався, та тими, де він працює зараз», — зазначив Терехов.
Заступниця голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу» Тетяна Думенкова підняла критично важливе питання — щомісячні авансові внески з податку на прибуток для АЗС, які становлять від 30 до 60 тис. грн за кожну станцію, незалежно від реального доходу.
«У прифронтових районах, як-от на Харківщині, АЗС часто працюють без жодного прибутку. Наприклад, у населеному пункті, де залишилося 800 жителів, заправка є стратегічним об’єктом для військових та місцевих, але її обіги мінімальні. Власник дотує цю станцію зі своєї кишені, бо не має морального права залишити людей без пального. У таких умовах вимагати авансовий податок — це фактично вилучати кошти, за які купується пальне для фронту», — заявила Думенкова.
Вона додала, що така ситуація — не поодинокий випадок, а типова модель роботи бізнесу на прифронтових територіях. Це підтверджують інтерв’ю підприємців Харківщини, доступні за посиланням: https://www.youtube.com/@fuelenergyassociation
Голоси бізнес-спільноти: консолідована позиція
У дискусії взяли участь провідні експерти та представники бізнес-об’єднань:
• Григол Катамадзе (АППУ) — розкритикував ідею запровадження ПДВ для ФОПів, назвавши її відірваною від реальності.
• Олександр Чумак (Асоціація приватних роботодавців) підрахував, що лише Харків може втратити близько 1 млрд грн через тінізацію бізнесу у разі введення ПДВ для ФОПів.
• Борис Емельдеш (ВПАП) наголосив, що детінізація ринку палива (нині 19% перебуває в «тіні») може принести бюджету до 10 млрд грн щороку — значно більше, ніж тиск на малий бізнес.
• Костянтин Іванов (Чернігівська ТПП) звернув увагу, що повітряні тривоги забирають до третини робочого часу підприємств у прифронтовій зоні, що суттєво знижує їхню конкурентоздатність.
• Олександр Попов (Харківська обласна організація роботодавців ОПК) розкритикував чинну політику щодо оборонних підприємств. Він вказав на несправедливість вимоги закону Defense City, який надає пільги підприємствам, розташованим у Закарпатті, а не тим, що працюють під обстрілами в Харкові чи Запоріжжі.
За результатами обговорення було сформовано пакет пропозицій, що стануть основою подальшої адвокації.
- Щодо ПДВ для ФОПів: мораторій до кінця війни; у разі впровадження — підняття порогу до європейського рівня (≈5 млн грн/рік).
- Спеціальний статус територій: кредити «5-7-9» під 1–3%; нульове мито та ПДВ на імпорт обладнання; фіксовані тарифи на газ і світло для бізнесу.
- Підтримка ОПК: 100% державних гарантій за кредитами для прифронтових підприємств із держзамовленням; розширення дії Defense City на прифронтові регіони.
- Людський капітал: збереження 100% бронювання працівників та субвенції громадам на будівництво укриттів.
- Адміністративне полегшення: мораторій на перевірки, спрощення фінмоніторингу, скасування автоматичного присвоєння статусу «ризиковості».
Ігор Терехов підсумував роботу конференції:
«Збитки від війни колосальні — до 1 трлн доларів. Жодні репарації нас не врятують, якщо ми не створимо умов для чесної роботи бізнесу сьогодні, без зайвого податкового та адміністративного навантаження. Без вільного бізнесу у прифронтових містах — у держави немає майбутнього.»
Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» продовжує активну роботу в межах Меморандуму, щоб добитися справедливих і реалістичних умов для кожного об’єкта, який тримає енергетичний щит країни на самій лінії вогню.
