У період за березень 2026 року регуляторне середовище у сфері паливного ринку України формувалося під впливом як парламентських ініціатив, так і активної урядової політики, спрямованої на стабілізацію цін та посилення контролю за ринком, що має відчутний вплив на малий та середній паливно-енергетичний бізнес.
Ініціативи Парламенту
У частині ініціатив Парламенту, ключовим кроком стало просування законодавства щодо створення системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, яке передбачає обов’язок для імпортерів і виробників формувати стратегічні резерви пального. Додатково було зареєстровано проєкт постанови Верховної Ради №15065 від 10.03.2026, який передбачає заходи щодо стабілізації цін на пальне, що може включати посилення державного впливу на ціноутворення та ринкову поведінку операторів (Повний текст).
Також, варто зазначити, що у Верховній Раді розглядається проект Закону України від 05.04.2026 за реєстраційним №15111-2 народного депутата Д.О. Разумкова «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та впровадження податкових стимулів для вирішення кризових явищ на ринку пального» (Повний текст). Ключовою складовою законопроекту також є скасування щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для АЗС як інструменту, що створює касові розриви, підвищує ризик закриття станцій та посилює концентрацію ринку. При формуванні пропозиції була повністю врахована аналітика, надана Асоціацією паливно-енергетичного бізнесу.
Ініціативи Уряду
З боку Кабінету Міністрів України, у березні спостерігається активна реалізація політики так званого “м’якого регулювання” паливного ринку. Уряд провів низку координаційних нарад із найбільшими мережами АЗС за участі профільних органів (Мінекономіки, Міненерго, АМКУ, Держпродспоживслужба) з метою забезпечення достатніх запасів пального, узгодження обсягів імпорту та стабілізації цінової ситуації. У межах цієї політики державна компанія «Укрнафта» фактично виконує функцію цінового орієнтира, утримуючи відносно стабільний рівень цін, що формує очікування щодо поведінки інших учасників ринку (Повний текст).
Також в межах здійснення заходів, Антимонопольного комітету України 4 березня 2026 року направив учасникам ринків вимоги про надання інформації, необхідної для встановлення причин зростання цін. У вимогах встановлені максимально стислі строки надання інформації. Проте, наразі не прокомуніковано щодо отриманих відповідей (Повний текст).
Крім того, Уряд збільшив граничний розмір компенсації за пошкоджене або знищене майно та спростив доступ до компенсації страхових премій у межах програми страхування воєнних ризиків для бізнесу. Відтак, було потроєно граничні суми компенсації – до 30 млн грн за майно і до 3 млн грн за страховими преміями, подати заяву на компенсацію премії тепер можна вже на 31-й день після укладення договору (Повний текст).
У Дії запустили можливість безшовного продовження бронювання працівників. Раніше для продовження бронювання потрібно було спочатку анулювати попередній статус працівника, а потім подавати нову заяву. Тепер процес став безшовним: якщо працівник має діюче бронювання, а орган, що підтвердив підприємству статус критично важливого, не змінився – перебронювання відбувається автоматично без анулювання і займає до 24 годин (Повний текст).
Також Кабінетом Міністрів ухвалено рішення про новий інструмент підтримки громадян – кешбек на пальне. Програма короткострокова, покликана пом’якшити негативні наслідки у період різкого стрибка цін. Працюватиме вона в межах «Національного кешбеку». У рамках програми компенсації українці можуть отримати часткове відшкодування вартості пального, придбаного на АЗС – учасниках програми. Отримати кешбек можна буде починаючи з 20 березня (Повний текст).
Розмір кешбеку становитиме:
- 15% — за дизельне пальне;
- 10% — за бензин;
- 5% — за автогаз.
