1 липня відбулася конференція «Покращення умов ведення бізнесу для ММСП: дерегуляція та детінізація», організована Українською Радою Бізнесу та UNDP Ukraine / ПРООН в Україні. Захід об’єднав представників Верховної Ради України, бізнес-омбудсмена, аналітичних центрів, BRDO, бізнес-асоціацій та експертного середовища.

У центрі дискусії були питання, які сьогодні безпосередньо впливають на роботу малого та середнього бізнесу: якість державних сервісів, надмірні штрафи, блокування податкових накладних, проблеми РРО/ПРРО, впровадження е-ТТН, дерегуляція, детінізація та необхідність створення справедливих умов конкуренції.

Для Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу» ці питання є особливо важливими, адже паливний ринок щодня працює в умовах високого регуляторного, податкового та безпекового навантаження. Саме тому будь-які зміни до законодавства мають оцінюватися не лише з позиції фіскального контролю, а й з позиції життєздатності бізнесу, особливо малого та середнього.

Проблеми бізнесу вже ідентифіковані, але потребують реального вирішення

Окрему увагу під час конференції приділили системі «Пульс», яка дозволяє фіксувати проблеми бізнесу у взаємодії з державними органами. Учасники заходу відзначили, що система загалом правильно ідентифікує ключові проблеми підприємців, однак сам факт їх фіксації ще не означає їх подальшого вирішення.

Серед найбільш актуальних питань, які можуть бути врегульовані через зміни до нормативно-правових актів, учасники назвали:

• недостатню уніфікацію та передбачуваність правил застосування РРО/ПРРО;
• практику накладення непропорційних штрафів;
• блокування податкових накладних;
• недостатню прогнозованість роботи системи моніторингу ризиків;
• технічну нестабільність електронних сервісів ДПС, зокрема Електронного кабінету платника податків та сервісів КЕП.

Фактично йдеться про ситуацію, коли бізнес уже повідомляє державі про системні проблеми, але очікує не лише збору інформації, а конкретних управлінських рішень.

Надмірні штрафи за технічні помилки — одна з ключових проблем

Одним із центральних блоків дискусії стало питання штрафних санкцій. Бізнес та експертне середовище наголосили: система відповідальності має відрізняти свідоме ухилення від сплати податків від технічної або несуттєвої помилки, яка не завдала шкоди бюджету.

Серед запропонованих рішень:

• відмова від дублювання штрафу і пені за несвоєчасну сплату;
• заміна надмірних РРО-штрафів на фіксований штраф за технічні помилки;
• врегулювання платежів через рахунки небанківських фінансових установ;
• застосування штрафу за нереєстрацію податкової накладної лише у випадку скарги контрагента;
• фокус контролю на реальних ризиках для бюджету, а не на формальних порушеннях.

Для паливного ринку ця тема має особливе значення. АЗС працюють із великим обсягом щоденних операцій, фіскалізацією, акцизним адмініструванням, ліцензуванням, електронними системами обліку та податковою звітністю. У таких умовах технічна помилка не повинна автоматично перетворюватися на загрозу для діяльності підприємства.

АПЕБ послідовно наголошує: детінізація не може будуватися через надмірний тиск на добросовісний бізнес. Ефективний контроль має бути ризик-орієнтованим, пропорційним і спрямованим на реальні порушення, а не на покарання підприємців за технічні неточності.

Справедлива конкуренція — основа детінізації

Окремий блок конференції був присвячений вирівнюванню умов конкуренції. Представники бізнесу звернули увагу на проблему дискримінаційних обмежень у державних програмах, зокрема на прикладі «Національного кешбеку», де участь ФОПів фактично обмежена.

Для малого і середнього бізнесу такі підходи створюють нерівні умови, коли одні учасники ринку мають доступ до державних інструментів підтримки, а інші — ні. Учасники дискусії наголосили, що такі моделі потребують перегляду з урахуванням європейських принципів конкуренції.

Для АПЕБ питання рівної конкуренції є одним із ключових. Особливо це актуально для паливного ринку, де регуляторне навантаження, податкові зміни, авансові внески з податку на прибуток та ліцензійні ризики по-різному впливають на великих операторів і малий бізнес.

е-ТТН: запуск має бути готовим, а не формальним

Під час конференції також обговорили проблематику впровадження електронної товарно-транспортної накладної. Представники бізнесу зазначили, що система е-ТТН ще не готова до повноцінного обов’язкового запуску для всіх учасників ринку, а відповідний законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання.

Для бізнесу важливо, щоб цифровізація не створювала додаткових ризиків, штрафів та операційних збоїв. Електронні сервіси мають бути технічно стабільними, зрозумілими для користувачів і протестованими до моменту їх обов’язкового застосування.

АПЕБ підтримує цифровізацію державних процесів, однак наголошує: впровадження нових електронних інструментів має відбуватися поетапно, з урахуванням готовності бізнесу, технічної спроможності системи та реальних умов роботи підприємств.

Окремо — про проблеми зруйнованих АЗС

Серед питань, які також потребують вирішення, учасники конференції згадали проблеми авансового платежу з податку на прибуток для зруйнованих АЗС.

Для АПЕБ це питання є принциповим. Паливна інфраструктура у прифронтових і постраждалих регіонах виконує не лише комерційну, а й критично важливу функцію: забезпечує пальним громади, бізнес, комунальні служби, волонтерів та оборонні потреби.

Коли АЗС пошкоджена або зруйнована внаслідок бойових дій, вимога сплачувати фіксований авансовий платіж фактично створює додатковий бар’єр для відновлення. Держава має розглядати такі випадки окремо і передбачити справедливі механізми підтримки або тимчасового звільнення від фіксованих платежів для зруйнованих об’єктів.

Бізнес очікує точкових і практичних змін

За результатами конференції учасники погодили створення спільних робочих груп для напрацювання змін до нормативно-правових актів. Одним із ключових напрямів має стати підготовка точкових змін до Податкового кодексу та Закону про РРО щодо скасування надмірних штрафів за технічні помилки.

АПЕБ підтримує підхід, за якого дерегуляція, детінізація та цифровізація мають працювати не проти бізнесу, а разом із бізнесом.

Головний висновок дискусії очевидний: підприємцям потрібні не нові бар’єри, а передбачувані правила, справедлива відповідальність, стабільні електронні сервіси та реальний діалог із державою.

Саме такі умови дозволять малому і середньому бізнесу працювати легально, інвестувати, зберігати робочі місця та підтримувати економіку країни в умовах війни.