9 лютого в Києві відбулася масштабна конференція, присвячена боротьбі з тіньовою економікою та пошуку збалансованих рішень між фіскальними вимогами держави й збереженням малого підприємництва. У заході взяли участь народні депутати, представники Державна податкова служба України, Бюро економічної безпеки, бізнес-асоціації та експертне середовище.

Ключове питання дискусії — як виконати вимоги Міжнародний валютний фонд щодо детінізації, не зруйнувавши малий і середній бізнес, який є основою економічної стійкості регіонів.

Що показують цифри

За даними, озвученими під час конференції:

• втрати бюджету від схем дроблення бізнесу оцінюються у 14–19 млрд грн на рік;

• найбільший обсяг тіньових коштів формується через зарплати “в конвертах” — 200–265 млрд грн щорічно;

• контрабанда — ще 105–120 млрд грн;

• у сегменті енергетичного обладнання понад 60% імпорту проходить через фірми-одноденки.

Ці цифри підтверджують: основна проблема — не масовий малий бізнес, а системні зловживання та тіньові моделі.

Позиція влади

Народні депутати Ярослав Железняк та Олександр Ковальчук публічно визнали відсутність чіткої позиції Кабінету Міністрів щодо майбутньої реформи ФОПів та закликали бізнес-спільноту активніше формувати й відстоювати власну позицію.⁣

В.о. голови ДПС Леся Карнаух повідомила, що служба провела 9 масштабних досліджень схем дроблення, однак наголосила на браку законодавчих інструментів для ефективного реагування.

Позиція бізнесу, яку підтримує АПЕБ

Бізнес-асоціації рішуче виступили проти ідеї запровадження ПДВ для всіх ФОПів із оборотом від 1 млн грн. Аргумент чіткий:

99% ФОПів працюють легально, і не можуть нести колективну відповідальність за 1% порушників.

Натомість було запропоновано інструменти точкової детінізації, які повністю підтримує Асоціація паливно-енергетичного бізнесу:

• чіткі критерії виявлення псевдо-ФОПів;

• обмеження співпраці ФОПа з колишнім роботодавцем;

• імплементація європейської директиви DAC-6;

• механізм «групового платника ПДВ» для пов’язаних ФОПів.

АПЕБ послідовно наголошує:

детінізація паливно-енергетичного сектору та суміжних галузей має відбуватися через контроль реальних ризиків і схем, а не шляхом фіскального тиску на легальний бізнес.

Малий та середній бізнес — це не проблема, а партнер держави у наповненні бюджету, збереженні зайнятості та стабільності в регіонах.

За підсумками конференції сторони домовилися продовжити діалог та підготувати консолідовану позицію для Верховної Ради та Мінфіну.

АПЕБ долучатиметься до формування цієї позиції, відстоюючи інтереси легального паливно-енергетичного бізнесу.