Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» взяла участь у Форумі «Відновлення України: євроінтеграція та інституційні реформи», який об’єднав представників влади, бізнесу та експертного середовища для обговорення ключових економічних, податкових та інституційних змін, необхідних для відновлення України.
Однією з ключових тем Форуму стали євроінтеграційні процеси та майбутній вступ України до Європейського Союзу. Це складний і багаторівневий процес як для України, так і для самої Європи. Адже йдеться не лише про адаптацію українського законодавства до європейських правил, а про взаємну інтеграцію економік, ринків, інституцій та підходів до безпеки.
Україна є великою країною з потужним аграрним, промисловим, енергетичним і логістичним потенціалом. Її повноцінне включення в європейський економічний простір — це завдання «із зірочкою» і для України, і для ЄС. Воно потребує не формального копіювання норм, а глибокого діалогу про те, як поєднати економічні інтереси, безпекові виклики та реальні можливості бізнесу.
Сьогодні Україна фактично виконує роль безпекового поясу для Європи, стримуючи агресію, яка становить загрозу для всього континенту. Водночас саме війна змушує Україну змінюватися швидше, ніж це часто відбувалося в мирних умовах: модернізувати інституції, впроваджувати нові регуляторні підходи, переглядати правила для бізнесу та шукати рішення, з якими європейські країни раніше не стикалися в такому масштабі.
Тому євроінтеграція для України — це не лише виконання вимог і зобов’язань. Це взаємний процес, у якому Україна також формує новий досвід для Європи: досвід стійкості, адаптації економіки під час війни, захисту критичної інфраструктури та збереження роботи бізнесу в умовах постійних ризиків.
Для паливного ринку ці питання мають не теоретичне, а цілком практичне значення. Сьогодні бізнес працює в умовах високих безпекових ризиків, пошкодження інфраструктури, складного доступу до фінансування, податкового навантаження та постійної потреби швидко адаптуватися до нових правил.
Однією з важливих тем для АПЕБ стало страхування воєнних ризиків та механізми часткової компенсації для бізнесу, чиє майно може бути пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії. Особливо актуальним це питання є для підприємств, які працюють у регіонах підвищеного ризику, зокрема у Харківській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій та інших областях.
Йдеться не лише про компенсаційні механізми, а про здатність бізнесу продовжувати роботу, відновлювати пошкоджені об’єкти, зберігати робочі місця та забезпечувати громади критично необхідними товарами і послугами. Для паливного ринку це питання напряму пов’язане з енергетичною стійкістю країни.
Окрему увагу під час Форуму було приділено податковим реформам, адмініструванню ПДВ, роботі СМКОР, реформуванню спрощеної системи оподаткування та майбутнім змінам, які Україна має впроваджувати в межах євроінтеграційних процесів і міжнародних зобов’язань.
Для малого та середнього бізнесу принципово важливо, щоб такі зміни були прогнозованими, обговореними з ринком і не створювали додаткового навантаження в період війни. Бізнес уже працює в умовах надзвичайного тиску, тому будь-які податкові та регуляторні рішення мають впроваджуватися з урахуванням реального стану підприємств, їхньої платоспроможності та здатності інвестувати у відновлення.
Важливо, що в межах дискусії зберігається фокус на тому, що найбільш чутливі зміни для малого бізнесу — зокрема щодо спрощеної системи оподаткування та підходів до ПДВ — мають розглядатися обережно, з перехідними періодами та після широкого діалогу з підприємницькою спільнотою.
Також у публічному порядку денному залишається питання оподаткування міжнародних посилок. За словами голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, відповідний пакет законопроєктів може бути ухвалений ближче до кінця року, а зміни до Податкового та Митного кодексів мають розглядатися разом.
Для бізнесу це ще один приклад того, що податковий порядок денний 2026 року буде насиченим і потребуватиме постійної уваги професійних об’єднань. Особливо важливо, щоб нові правила впроваджувалися не як додатковий тиск на підприємців, а як частина зрозумілої, прогнозованої та збалансованої політики.
АПЕБ послідовно відстоює позицію, що реформи мають не лише виконувати міжнародні зобов’язання України, а й зберігати економічну спроможність бізнесу, який сьогодні фактично тримає на собі значну частину стійкості громад, логістики та критичної інфраструктури.
Відновлення України неможливе без сильного бізнесу. А паливна інфраструктура — це одна з основ такої стійкості.
