Підтримка бізнесу на прифронтових територіях, стійкість громад напередодні зими та важливі для підприємців законодавчі ініціативи стали головними темами конференції «Фронт Сіті: спеціальні умови для розвитку бізнесу на прифронтових територіях».

Участь у заході взяли парламентарі, урядовці, представники Української Ради Бізнесу, прифронтових громад та експертного середовища.

Під час конференції було презентовано законопроєкт про державну підтримку бізнесу на прифронтових територіях під час активних бойових дій — «Фронт-сіті». Це важлива та надзвичайно актуальна ініціатива, адже вона закладає принципово новий підхід: території, які працюють в умовах постійної воєнної загрози, потребують окремих правил і спеціальних інструментів державної підтримки.

Передбачається, що спеціальний правовий режим «Фронт-сіті» діятиме протягом воєнного стану та ще три роки після його припинення.

Серед запропонованих інструментів підтримки — податкові преференції, пільгове кредитування, страхування воєнних ризиків, допомога у відновленні та розмінуванні, підтримка зайнятості, а також консультаційний та інформаційний супровід підприємств.

Єдині правила для різних умов — несправедливі

Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» послідовно наголошує: ведення бізнесу на прифронтовій території не можна порівнювати з роботою підприємства у відносно безпечному регіоні.

Підприємець, який працює під постійними обстрілами, щодня ризикує втратити майно, товар, обладнання, працівників і власне життя. Він стикається з перебоями електропостачання, ускладненою логістикою, відтоком населення, браком персоналу, скороченням ринку та практично недоступним страхуванням.

Застосовувати до такого бізнесу ті самі податкові, кредитні та регуляторні вимоги, що й до підприємств, які працюють за сотні кілометрів від лінії фронту, — означає ігнорувати реальні умови його діяльності.

Прифронтовим територіям потрібні не загальні декларації про підтримку, а окремий комплексний режим: податкові пільги, доступне фінансування, страхування воєнних ризиків, компенсація втрат, спрощені регуляторні процедури та спеціальні програми відновлення.

Така підтримка не є привілеєм. Це необхідна умова збереження підприємництва, робочих місць, бюджетних надходжень і самої життєздатності громад.

Паливозабезпечення потребує окремих рішень

Особливо гостро це питання стосується паливної інфраструктури.

Пальне у прифронтових громадах — це не просто товар. Це життєздатність території, мобільність екстрених служб, робота комунальної та спеціальної техніки, медичних закладів, генераторів, підприємств і гуманітарної логістики. Це також можливість евакуації населення у разі погіршення безпекової ситуації.

Саме тому питання безпечного та безперервного паливозабезпечення прифронтових територій має бути врегульоване невідкладно.

Держава повинна запропонувати законні та безпечні варіанти функціонування паливної інфраструктури в умовах підвищеної воєнної загрози. Водночас органи місцевого самоврядування та військові адміністрації мають отримати можливість спільно з місцевим бізнесом і чинними ліцензованими операторами обирати серед передбачених законодавством рішень той формат, який найбільше відповідає безпековій ситуації та реальним потребам конкретної громади.

Адже саме на місцях найкраще розуміють, де зруйнована інфраструктура, які населені пункти залишилися без доступу до пального, які маршрути є безпечнішими та які технічні рішення можуть бути реалізовані найшвидше.

Люди й підприємці, які залишаються на прифронтових територіях і підтримують їхню життєдіяльність, не повинні на власний страх і ризик самостійно шукати вихід із правової невизначеності. Вони мають отримати від держави чіткі, легальні та безпечні механізми роботи.

Від підтримки сьогодні — до повернення життя у громади

Ініціатива «Фронт Сіті» важлива не лише як відповідь на поточні виклики війни.

Проблеми прифронтових територій не завершаться одночасно із припиненням воєнного стану. Ці регіони ще тривалий час потребуватимуть відновлення інфраструктури, житла, підприємств, транспортного сполучення, соціальних об’єктів і систем життєзабезпечення.

За роки війни багато людей виїхали до інших областей разом із родинами. Частина підприємців релокувала виробництва, сформувала нові команди та вибудувала роботу в інших регіонах або за кордоном.

Щоб люди й бізнес поверталися, недостатньо просто закликати їх додому. Необхідно створити умови, за яких таке повернення буде безпечним, економічно обґрунтованим і перспективним.

Люди повинні бачити можливість працювати, вести бізнес, виховувати дітей і планувати майбутнє. Підприємці мають розуміти, що отримають доступ до фінансування, страхового захисту, зрозумілих правил та реальних стимулів для відновлення й розвитку.

Повернення бізнесу означає повернення робочих місць, податків, послуг та економічної активності. За підприємствами повертаються працівники та їхні родини, відновлюється попит, відкриваються магазини, заклади, сервісні підприємства й транспортні маршрути.

Тому «Фронт Сіті» має стати не лише тимчасовим антикризовим механізмом, а основою довгострокової державної політики відновлення прифронтових регіонів.

Відбудувати будівлі недостатньо. Потрібно відбудувати економіку, життєздатність громад, довіру людей і саме життя на цих територіях.

Детальніше про конференцію та презентовану ініціативу — у матеріалі Української Ради Бізнесу.

Проєкт «Спеціальний економічний режим для прифронтових територій України як інструмент економічної стійкості та стійкості МСБ під час війни» впроваджується за ініціативи Національної бізнес-коаліції ММБ за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). Адміністративну та організаційну координацію проєкту забезпечує Бізнес Асоціація «4БІЗНЕС».