У період за квітень 2026 року регуляторне середовище у сфері паливного ринку України формувалося під впливом як ініціатив активної урядової політики, спрямованої на питання логістики та удосконалення засад екологічної політики.⁣
⁣
Міністерство розвитку громад та територій України опублікувало проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо впровадження товарно-транспортної накладної в електронній формі у сфері внутрішніх вантажних перевезень» (ТЕКСТ) в центрі якого – обов’язкове впровадження електронних ТТН з 1 січня 2027 року.⁣
⁣
Очікується, що цифровізація документообігу у сфері внутрішніх вантажних перевезень дозволить суттєво спростити операційні процеси, підвищити швидкість взаємодії між учасниками ринку та загальну ефективність логістики. Проте, запровадження еТТН у поточні строки не враховує реального рівня готовності інфраструктури та учасників ринку, у зв’язку із чим бізнес пропонує:⁣
• запровадити повноцінний перехідний період тривалістю 1 рік (до 1 січня 2028 року);⁣
• забезпечити паралельне функціонування паперової та електронної форм як взаємозамінних;⁣
• не застосовувати санкції на період адаптації.⁣

Очікується, що такий підхід дозволить:⁣
• завершити технічну підготовку бізнесу та забезпечити стабільність ІТ-рішень;⁣
• надати провайдерам електронного документообігу час для доопрацювання систем;⁣
• уникнути ризиків збоїв у логістичних ланцюгах.⁣

Станом на сьогодні система залишається на стадії доопрацювання, а серед критичних питань:⁣
• електронний підпис та юридична валідність документів;⁣
• модель тарифікації;⁣
• інтероперабельність між провайдерами;⁣
• робота в офлайн-режимі;⁣
• відсутність завершеного стрес-тестування при високих навантаженнях;⁣
• неготовність частини провайдерів до підключення.⁣
⁣
Крім того, відсутні необхідні підзаконні акти, що ускладнює практичну імплементацію.⁣
З огляду на те, що обов’язкове використання еТТН заплановане вже з 1 січня 2027 року, наявний часовий горизонт (близько 7 місяців) оцінюється бізнесом як недостатній для якісної та безпечної підготовки до реформи.⁣
⁣
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України опублікувало проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» (ТЕКСТ)⁣
Уряд оновлює стратегічні засади державної екологічної політики до 2030 року з урахуванням статусу України як кандидата в ЄС та вимог переговорного розділу 27 «Довкілля та зміна клімату». Відповідний законопроєкт спрямований на глибоку інтеграцію європейського кліматичного та екологічного acquis, а також на адаптацію політики до викликів повоєнного відновлення.⁣
⁣
Ключовий фокус змін – імплементація інструментів ЄС у сфері клімату та промислового регулювання, зокрема:⁣
• системи моніторингу, звітності та верифікації (MRV) викидів парникових газів;⁣
• системи торгівлі викидами (ETS) (включно з авіацією та морським транспортом);⁣
• впровадження підходів європейського кліматичного права та Green Deal;⁣
• регулювання у сфері якості палива, викидів CO₂ транспортом та маркування авто;⁣
• розвиток напрямів уловлювання та зберігання вуглецю (CCS).⁣
⁣
Окремий акцент зроблено на:⁣
• посиленні контролю промислового забруднення та інтеграції принципу «забруднювач платить»;⁣
• впровадженні циркулярної економіки та нових підходів до управління відходами;⁣
• створенні системи управління екологічними ризиками, зокрема на територіях, що постраждали від війни;⁣
• інтеграції екологічних критеріїв у повоєнну відбудову.⁣
⁣
Стратегія доповнюється новою ціллю – оцінка та відшкодування екологічних збитків, спричинених збройною агресією рф, а також впровадженням механізмів «зеленого відновлення» економіки. Важливим сигналом є те, що Україна вже отримала від Європейська Комісія умови для закриття Кластеру 4 «Зелений порядок денний та стале з’єднання», і цей законопроєкт є одним із ключових інструментів їх виконання.⁣
⁣
Що це означає для паливно-енергетичного сектору:⁣
• посилення регуляторного навантаження через запровадження системи обліку та контролю викидів;⁣
• потенційна підготовка до впровадження ETS в Україні, що прямо впливатиме на вартість вуглецевоємних видів палива;⁣
• перегляд стандартів якості палива та вимог до викидів;⁣
• зростання ролі декарбонізації, енергоефективності та альтернативних рішень;⁣
• інтеграція екологічних критеріїв у інвестиційні та відновлювальні проєкти.⁣
⁣
Окремо варто відзначити, що оновлюється система KPI державної політики – додаються показники вуглецевоємності, матеріалоємності та відходоємності ВВП, що сигналізує про перехід до більш жорсткої оцінки ефективності економіки з точки зору сталого розвитку.⁣
⁣
Україна переходить від декларативної екополітики до системного впровадження європейських кліматичних інструментів, що означає суттєву трансформацію правил гри для енергетичного сектору вже в середньостроковій перспективі.⁣
⁣
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України опублікувало проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку циркулярної економіки України на період до 2035 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026-2028 роках» (ТЕКСТ)⁣
⁣
Стратегія розроблена за участі Представництво Європейського Союзу в Україні та спрямована на наближення до acquis ЄС у сфері управління відходами, ресурсоефективності та сталого виробництва.⁣
⁣
Ключовий фокус – зменшення ресурсної залежності економіки та інтеграція циркулярних підходів у післявоєнне відновлення.⁣
⁣
Серед основних напрямів:⁣
• розвиток ринку вторинної сировини та стимулювання попиту на перероблену продукцію;⁣
• впровадження циркулярних бізнес-моделей (reuse, recycling, продовження життєвого циклу продукції);⁣
• інтеграція принципів ресурсоефективності у промисловість та інфраструктурні проєкти;⁣
• формування критеріїв сталості, зокрема через зелені публічні закупівлі;⁣
• зменшення обсягів утворення відходів, включно з відходами руйнувань.⁣
⁣
Окремо визначені пріоритетні сектори впровадження, серед яких:⁣
• будівництво та відновлення інфраструктури;⁣
• видобувна та металургійна промисловість;⁣
• агропродовольчий сектор;⁣
• електроніка та обладнання;⁣
• пластик, упаковка, батареї та промислові відходи.⁣
⁣
Прийняття Стратегії також покликане відповісти на системні проблеми:⁣
• низький рівень переробки відходів;⁣
• обмежений розвиток ринку вторинних матеріалів;⁣
• недостатні інвестиції у циркулярні технології;⁣
• фрагментарне регулювання.⁣
⁣
Що це означає для паливно-енергетичного сектору:⁣
• зростання вимог до поводження з відходами та побічними продуктами (включно з індустріальними та небезпечними);⁣
• інтеграція принципів циркулярності у проєкти відбудови та інфраструктури;⁣
• потенційне впровадження стимулів/обмежень щодо використання первинних ресурсів;⁣
• посилення ролі екологічних критеріїв у закупівлях та інвестиційних рішеннях;⁣
• нові можливості для бізнесу у сфері переробки, повторного використання та альтернативних матеріалів.⁣
⁣
Держава формує довгострокову рамку переходу до циркулярної економіки як частини євроінтеграції та відновлення країни, що означає як нові регуляторні вимоги, так і можливості для трансформації бізнес-моделей у паливно-енергетичному секторі.⁣