Ми слідкуємо за розвитком ситуації навколо законопроєкту №11416 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану». Він викликав неабиякий ажіотаж та змусив урядовців шукати діалогу з бізнесом та суспільством.

Результатом пошуку альтернативи та компромісу став доопрацьований урядовий законопроєкт № 11416-д, який планується виносити на Комітет та голосування в Раду.

Основні тези змін відучора:
• підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
• встановлення ВЗ для ФОП 1-ї та 2-ї груп у розмірі 10% від МЗП;
• встановлення ВЗ у розмірі 1% для 3-ї групи єдиного податку;
• встановлення щомісячних авансових внесків для АЗС (але тут змінена редакція).

Що додали нового:
• встановлення ставки податку на прибуток для банків в розмірі 50% на 2024 рік ;
• підвищення ставки податку на прибуток для фінансових компаній до 25%;
• щомісячна звітність по ПДФО.
Ні податку 1% з обороту, ні підвищення ПДВ у документі не передбачено.

«Нашу Асоціацію, як представницьку організацію малих та середніх операторів ринку нафтопродуктів, найбільше хвилювало запровадження щомісячних авансових внесків для АЗС. Від цієї ідеї Уряд не відмовився.
Отже, що пропонується в цій частині:
1) Платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (станом на 1-е число поточного місяця). Ця ініціатива передбачена пунктом 141.14 статті 141 цього Кодексу. У зв’язку з чим, статтю 137 Податкового кодексу України (надалі також – ПКУ, Кодекс) пропонується доповнити новим пунктом 137.12.
2) Платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня, авансовий внесок з податку на прибуток (це підпункт 141.14.1. пункту 141.14 статті 141 Кодексу).
3) Розміри авансового внеску з АЗС визначені підпунктом 141.14.2 пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу та залежатимуть від того, чи провадиться в місці роздрібної торгівлі пальним торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами», — пояснює членкиня ради з юридичних питань нашої асоціації Аліна Потапович.

Для місця роздрібної торгівлі пальним, за адресою якого не здійснюється діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами встановлюються наступні розміри авансового внеску:
а) у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце, на якому здійснюється реалізація одного або кількох видів пального – бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу (крім випадку, коли здійснюється реалізація виключно скрапленого газу);
б) у розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу; 

Для місця роздрібної торгівлі пальним, за адресою якого здійснюється діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (незалежно від суб’єкта господарювання, якому надано ліцензію) передбачаються дещо вищі розміри авансового внеску: 

а) у розмірі 80 тисяч гривень за кожне місце, на якому здійснюється реалізація одного або кількох видів пального – бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу (крім випадку, коли здійснюється реалізація виключно скрапленого газу); 

б) у розмірі 40 тисяч гривень за кожне місце, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу.

Важливо, що авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до пункту 141.14 ПКУ, є невід’ємною частиною податку на прибуток, про що зазначено в підпункту 141.14.3. пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу.

Так, сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, (визначеною статтею 136 цього Кодексу), у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення статті 43 цього Кодексу. 

За несплату платником податків узгодженої суми авансового внеску з податку на прибуток підприємств протягом строку, визначеного підпунктом 141.14.1 пункту 141.14 статті 141 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 124 цього Кодексу.

Якщо цей законопроєкт знайде підтримку в сесійній залі Верховної Ради України, зазначені зміни набирають чинності з 1 жовтня 2024 року. А це неабияк змінить умови ведення бізнесу та життя невеликих підприємств паливної сфери у регіонах.