26 березня 2026 року в Києві відбулася конференція «Фінансування українського бізнесу: потреби, інструменти та практичні рішення», яка об’єднала представників уряду, міжнародних фінансових інституцій, банків та бізнесу для обговорення ключових бар’єрів доступу до фінансування в умовах війни .
Захід став частиною програми економічного відновлення України за підтримки уряду Великої Британії та зібрав ключових стейкхолдерів фінансової екосистеми — від Міністерства економіки до ЄБРР, IFC, державних і комерційних банків .
Фінансова екосистема: інструменти є — доступ обмежений
У центрі дискусії — питання реальної доступності фінансових інструментів для бізнесу.
Учасники відзначили, що в Україні вже сформована широка екосистема підтримки:
- банківські кредити;
- державні програми;
- інструменти міжнародних фінансових організацій;
- страхування та гарантії воєнних ризиків .
Однак ключова проблема — розрив між наявністю інструментів і можливістю бізнесу ними скористатися.
Це особливо критично для паливного ринку, де:
- бізнес працює в умовах високих ризиків;
- інфраструктура часто пошкоджена або розташована у прифронтових регіонах;
- необхідні значні інвестиції для відновлення та підтримки операційної діяльності.
Паливний ринок: ризики, які не враховує фінансова система
Для підприємств паливної галузі питання фінансування має специфічний характер:
- висока капіталоємність (АЗС, нафтобази, логістика);
- підвищені воєнні ризики;
- залежність від стабільності поставок і інфраструктури;
- значні витрати навіть у період простою.
Показовим є кейс підприємства з Херсона, яке працює понад 20 років і забезпечує близько 100 робочих місць.
Після окупації підприємство:
- втратило два виробничі цехи;
- було змушене зупинити діяльність;
- продовжує нести щомісячні витрати на рівні близько 100 тис. грн.
При цьому підприємство не може отримати фінансування на відновлення.
Системна проблема: немає визнання збитків
Основна причина — відсутність ефективного механізму підтвердження воєнних збитків.
У прифронтових регіонах:
- комісії фактично не працюють;
- без їхнього акту бізнес не допускається до програм підтримки.
Навіть у випадках, коли підприємства:
- проходять судову експертизу;
- отримують рішення суду;
ці документи не визнаються у фінансових програмах.
Це створює системну колізію:
бізнес доводить збитки — але держава їх не визнає.
Банки та ризики: обмеження моделі фінансування
Окремий блок дискусії був присвячений ролі банків і міжнародних фінансових інституцій.
Як зазначалося під час конференції, фінансування бізнесу сьогодні базується на:
- оцінці кредитоспроможності;
- наявності застави;
- механізмах гарантій і страхування ризиків.
Водночас для паливного ринку це створює критичну проблему:
- підприємства з пошкодженими активами автоматично втрачають кредитоспроможність;
- відсутність визнаних збитків — означає відсутність доступу до гарантій;
- банки фактично беруть на себе функцію оцінки воєнних втрат, що не є їх компетенцією.
Ключові висновки для паливного ринку
Під час конференції також обговорювалися:
- архітектура розподілу ризиків у 2026 році;
- механізми співфінансування з міжнародними партнерами;
- адаптація фінансових інструментів до умов війни.
Однак без системних змін доступ до цих інструментів для значної частини бізнесу залишатиметься обмеженим.
Асоціація паливно-енергетичного бізнесу наголошує:
- необхідно впровадити альтернативні механізми підтвердження збитків (зокрема судові рішення та незалежні експертизи);
- забезпечити дієву роботу механізмів оцінки збитків у прифронтових регіонах;
- розмежувати функції держави та банків у процесі фінансування;
- адаптувати фінансові інструменти під специфіку паливного ринку та воєнних ризиків.
Фінансування сьогодні є одним із ключових факторів виживання та відновлення паливного ринку.
Без доступу до ресурсів:
- підприємства не можуть відновити інфраструктуру;
- скорочується конкуренція;
- зростають ризики для енергетичної безпеки країни.
Саме тому питання доступу до фінансування — це не лише економічне, а й стратегічне питання функціонування паливного ринку України.
