Сьогодні уряд обирає модель підтримки через кешбек на пальне. На перший погляд — це виглядає як турбота про споживача. Але якщо подивитися глибше — це не про зниження ціни. Це про компенсацію наслідків.
І тут ключове питання: чи правильно ми лікуємо причину, чи лише знімаємо симптоми?
Світова практика під час паливних криз достатньо очевидна:
держави працюють із структурою ціни — податками, регулюванням, конкуренцією.
В Україні ж фактично обрано інший шлях — стимулювання попиту через кешбек, що:
▪ не знижує базову ціну пального;
▪ не усуває структурні дисбаланси ринку;
▪ потенційно навіть розганяє споживання і, відповідно, ціни.
Це важливо розуміти: кешбек — це не про дешевше пальне. Це про відкладену компенсацію вже сплаченої високої ціни.

Водночас, за нашими оцінками:
▪ бюджет витрачає 5–6 млрд грн на програми стимулювання попиту;
▪ тоді як обсяг авансових внесків з податку на прибуток у секторі за рік—3,4 млрд грн
І тут виникає логічне питання:
чи не ефективніше було б не компенсувати наслідки, а прибрати частину причин?
Що могло б працювати краще вже зараз:
✔️ Тимчасове призупинення авансових внесків для АЗС
→ це дає ринку ліквідність і знижує ціновий тиск без додаткових витрат бюджету.
✔️ Гнучке коригування податків при зростанні світових цін
→ дозволяє утримувати кінцеву ціну для споживача та водночас зберігати стабільні надходження до бюджету.
✔️ Збереження доходів бюджету за рахунок бази оподаткування
→ при зростанні цін і обсягів реалізації збільшується база для ПДВ та акцизу, тому навіть при коригуванні ставок держава не втрачає заплановані надходження, а отримує їх через розширену базу оподаткування.
✔️ Підтримка конкуренції, а не її звуження
→ бо саме конкуренція стримує ціни, а не кешбек.
Сьогодні ми фактично маємо ситуацію, коли: держава спочатку створює додатковий фінансовий тиск на ринок, а потім — компенсує його споживачу за рахунок бюджету.
Це не стратегія. Це цикл.
І якщо його не розірвати — ми будемо постійно “гасити пожежу”, замість того щоб прибрати джерело займання.
Паливний ринок — це не лише про ціни на стелі АЗС. Це про конкуренцію, доступність, логістику і економічну стійкість країни. І рішення тут мають бути системними.
—
Тетяна Думенкова,
заступниця голови Асоціації паливно-енергетичного бізнесу (АПЕБ)