Коли держава “компенсує” пальне — важливо зрозуміти: що саме вона компенсує?

Сьогодні уряд обирає модель підтримки через кешбек на пальне. На перший погляд — це виглядає як турбота про споживача. Але якщо подивитися глибше — це не про зниження ціни. Це про компенсацію наслідків.

І тут ключове питання: чи правильно ми лікуємо причину, чи лише знімаємо симптоми?

Світова практика під час паливних криз достатньо очевидна:
держави працюють із структурою ціни — податками, регулюванням, конкуренцією.

В Україні ж фактично обрано інший шлях — стимулювання попиту через кешбек, що:

▪ не знижує базову ціну пального;
▪ не усуває структурні дисбаланси ринку;
▪ потенційно навіть розганяє споживання і, відповідно, ціни.

Це важливо розуміти: кешбек — це не про дешевше пальне. Це про відкладену компенсацію вже сплаченої високої ціни.

Водночас, за нашими оцінками:

▪ бюджет витрачає 5–6 млрд грн на програми стимулювання попиту;
▪ тоді як обсяг авансових внесків з податку на прибуток у секторі за рік—3,4 млрд грн

І тут виникає логічне питання:
чи не ефективніше було б не компенсувати наслідки, а прибрати частину причин?

Що могло б працювати краще вже зараз:

✔️ Тимчасове призупинення авансових внесків для АЗС
→ це дає ринку ліквідність і знижує ціновий тиск без додаткових витрат бюджету.

✔️ Гнучке коригування податків при зростанні світових цін
→ дозволяє утримувати кінцеву ціну для споживача та водночас зберігати стабільні надходження до бюджету.

✔️ Збереження доходів бюджету за рахунок бази оподаткування
→ при зростанні цін і обсягів реалізації збільшується база для ПДВ та акцизу, тому навіть при коригуванні ставок держава не втрачає заплановані надходження, а отримує їх через розширену базу оподаткування.

✔️ Підтримка конкуренції, а не її звуження
→ бо саме конкуренція стримує ціни, а не кешбек.

Сьогодні ми фактично маємо ситуацію, коли: держава спочатку створює додатковий фінансовий тиск на ринок, а потім — компенсує його споживачу за рахунок бюджету.

Це не стратегія. Це цикл.

І якщо його не розірвати — ми будемо постійно “гасити пожежу”, замість того щоб прибрати джерело займання.

Паливний ринок — це не лише про ціни на стелі АЗС. Це про конкуренцію, доступність, логістику і економічну стійкість країни. І рішення тут мають бути системними.


Тетяна Думенкова,
заступниця голови Асоціації паливно-енергетичного бізнесу (АПЕБ)

Читайте повну статтю на сайті OBOZ.UA

Andriy Kopylov
Head of the Standards Committee 

Personnel training specialist with over 20 years of experience in fuel companies. Has conducted more than a thousand training sessions for filling station network managers. Involved in the development and implementation of fuel standards, customer service standards, and operational procedures for fuel industry professionals.