Зростання цін на пальне в Україні має значно ширший вплив, ніж це часто сприймається на рівні споживача. Як зазначає заступниця голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу» Тетяна Думенкова, паливний ринок — це не лише про автомобілі, а про всю економіку, включно з цінами на продукти, послуги та логістику.

Пальне фактично є базовою складовою більшості товарів — від продуктів харчування до будівельних матеріалів. На кожному етапі виробництва та доставки використовується транспорт, що формує додаткову собівартість.

За даними НБУ, інфляція в Україні у березні 2026 року прискорилася до 7,9% у річному вимірі, при цьому ціни на пальне зростали ще швидше — на понад 23% рік до року 

Відкладений ефект: головний ризик попереду

Тетяна Думенкова звертає увагу на ключову особливість паливної інфляції — її відкладений характер.

Подорожчання пального не одразу відображається в кінцевих цінах. Спочатку змінюються витрати на логістику, потім — ціни для виробників, і лише згодом нові цінники з’являються у роздрібній торгівлі.

За оцінками міжнародних досліджень, повний ефект від зростання цін на паливо може проявлятися протягом кількох місяців.

У поточних умовах цей процес вже має чітку логіку розвитку:

• весна — зростання цін на пальне;
• початок літа — перегляд тарифів на перевезення;
• літо — зростання закупівельних цін;
• осінь — повне відображення в цінах на продукти та послуги.

Саме осінній період, за оцінками експертів, може стати найбільш відчутним для споживачів.

Паливна ціна закладається в новий врожай

Окремо заступниця голови АПЕБ акцентує на аграрному факторі.

Виробництво продуктів — це значні обсяги використання дизельного пального: від польових робіт до сушіння, зберігання та транспортування.

Якщо пальне вже закладене в сезон за високою ціною, це автоматично формує нову базову собівартість продукції.

При цьому навіть у разі подальшого зниження світових цін на нафту, ціни на товари не повертаються до попереднього рівня, оскільки за цей час зростають інші витрати — логістика, заробітні плати, оренда та фінансове навантаження.

Чому це важливо для державної політики

Тетяна Думенкова підкреслює: питання вартості пального — це не лише ринковий фактор, а інструмент впливу на інфляцію в масштабах економіки.

У міжнародній практиці під час паливних криз застосовуються різні підходи до стримування цін:

▪ тимчасове зниження податкового навантаження;
▪ компенсаційні механізми для бізнесу;
▪ регуляторні інструменти для стабілізації ринку;
▪ підтримка конкуренції.

Такі рішення дозволяють зменшити ефект перенесення паливної інфляції на інші сектори економіки.

Як зазначає Тетяна Думенкова, без системних рішень економіка отримує кілька хвиль подорожчання — від пального до логістики, товарів, послуг і, зрештою, загальної інфляції.

Саме тому ключове завдання — не компенсувати наслідки, а працювати з причинами:
структурою ціни, податковим навантаженням і умовами конкуренції на ринку.

Читайте повну колонку заступниці голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу» Тетяни Думенкової за посиланням:
https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/analytics-and-forecasts/koli-dizel-pereide-z-azs-v-holodilnik-chasu-ne-tak-bagato.htm