У Києві відбулися комітетські слухання з питань розвитку, захисту та підтримки малого і середнього бізнесу за участі народних депутатів, представників уряду, бізнес-омбудсмена та провідних бізнес-асоціацій. Захід організовано Комітетом Верховної Ради з питань економічного розвитку спільно з Українською Радою Бізнесу та Центром міжнародного приватного підприємництва (CIPE). 

Серед учасників обговорення — народні депутати, зокрема Сергій Тарута, представники парламентських комітетів, бізнес-спільноти та інституції бізнес-омбудсмена. Також участь у дискусії взяв Ігор Марчук, Голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету ВРУ з питань економічного розвитку.

Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» долучилася до обговорення як представник галузі, яка сьогодні гостро відчуває наслідки змін у податковій та регуляторній політиці.

Податкова політика як фактор деформації ринку

Ключовою темою дискусії стала необхідність збалансування податкового навантаження на малий і середній бізнес в умовах війни та бюджетного дефіциту.

Для паливного ринку ці питання мають особливе значення.

АПЕБ послідовно наголошує:
чинні фіскальні підходи, зокрема механізм авансових внесків з податку на прибуток, створюють непропорційне навантаження на малий і середній сегмент АЗС, що вже призводить до скорочення кількості незалежних операторів і зниження конкуренції.

Позиція держави та бізнесу: пошук балансу

Учасники слухань погодилися, що держава змушена шукати ресурси для наповнення бюджету, однак ці рішення не повинні руйнувати підприємницьке середовище.

Зокрема, під час слухань прозвучали акценти щодо ролі МСБ:

«Малий і середній бізнес — це не просто сегмент економіки, це її фундамент. Без нього неможливо говорити про стійкість, конкуренцію та розвиток держави», — наголосив Сергій Тарута.

«Підприємці сьогодні працюють у надскладних умовах, і будь-які регуляторні рішення мають враховувати цю реальність. Завдання держави — не ускладнювати, а створювати умови для виживання та розвитку бізнесу», — зазначив Ігор Марчук.

«Системні та передбачувані правила гри — ключова умова довіри бізнесу до держави. Без цього неможливо ані детінізація, ані економічне зростання», — підкреслили представники інституції бізнес-омбудсмена.

Також було відзначено:

• необхідність залучення бізнесу до формування законодавчих рішень;
• неприпустимість різких змін у податковій системі під час війни;
• ризики тінізації та втрати конкурентності у разі непродуманих фіскальних кроків.

Чому це критично для паливного ринку

Для сектору роздрібної торгівлі пальним обговорювані підходи мають прямі наслідки:

• однакові правила для різних масштабів бізнесу посилюють тиск на малі АЗС;
• скорочення незалежного сегмента послаблює цінову конкуренцію;
• ринок поступово рухається до концентрації, що впливає на кінцеву ціну для споживача.

АПЕБ підкреслює:
саме малий і середній бізнес забезпечує доступность пального в регіонах, зокрема у віддалених і прифронтових громадах.

Необхідність перегляду підходів

За результатами обговорення сформувалося спільне розуміння:
податкова політика має враховувати реальні економічні умови діяльності бізнесу та не створювати системних перекосів у ринку.

Для паливної галузі це означає необхідність:

• перегляду підходів до фіскального навантаження;
• диференціації умов для різних категорій бізнесу;
• забезпечення справедливої конкуренції як основи стабільного ринку.

Подальші кроки

За підсумками слухань буде підготовлено рекомендації для органів державної влади.

АПЕБ, зі свого боку, продовжить роботу над формуванням консолідованої позиції ринку та просуванням рішень, спрямованих на збереження конкуренції і сталий розвиток паливної галузі.