У Києві на базі Торгово-промислової палати України за підтримки CIPE відбувся круглий стіл, присвячений механізмам компенсації збитків та страхування бізнесу від воєнних ризиків. До обговорення долучилися представники уряду, бізнес-асоціацій, страхового ринку та аналітичних центрів. Понад 170 учасників стежили за дискусією онлайн.
Головною темою зустрічі стала ініціатива Міністерства економіки та довкілля України щодо створення спеціального фонду для компенсації збитків підприємств, завданих російськими атаками.
Що пропонує уряд
За представленою концепцією, держава має взяти на себе покриття першого, найбільш ризикового шару збитків — до еквівалента 10 млн доларів на одного учасника програми. Фонд планують створити в межах спеціального фонду державного бюджету та адмініструвати через інфраструктуру Експортно-кредитного агентства.
Для його наповнення Мінекономіки пропонує підвищити стандартну ставку ПДВ на один відсотковий пункт. Учасники програми також мають сплачувати внесок у розмірі 2% вартості активів.
Представники міністерства пояснили, що український страховий ринок наразі недостатньо капіталізований для самостійного покриття значних воєнних ризиків. Вартість міжнародного перестрахування може становити 8–12%, а для багатьох секторів і територій приватне страхове покриття залишається недоступним.
На думку уряду, покриття державою першого шару збитків може збільшити готовність страхових і перестрахувальних компаній долучатися до програми та пропонувати додаткове покриття понад установлений державою ліміт. Підвищення ПДВ Мінекономіки розглядає як швидкий і прогнозований механізм наповнення фонду, зрозумілий також для міжнародних партнерів.
Як відреагував бізнес
Представники бізнес-спільноти погодилися з актуальністю проблеми компенсації воєнних збитків, однак висловили застереження щодо запропонованого джерела фінансування та моделі розподілу ризиків.
За результатами опитування Спілки українських підприємців, 84,6% компаній, які взяли в ньому участь, не підтримують підвищення ставки ПДВ. Проти фінансування програми шляхом підвищення ПДВ також висловилися представники Асоціації платників податків України та Європейської бізнес-асоціації.
Серед головних застережень — можливе перекладання додаткового фінансового навантаження на споживачів і сумлінний бізнес, а також нерівномірність такого навантаження через значну частку тіньової економіки.
Як альтернативні джерела фінансування учасники пропонували розглянути скорочення неефективних бюджетних видатків, перегляд податкових пільг, розширення оподаткування предметів розкоші, адресні податкові інструменти та можливість зменшення майбутніх податкових зобов’язань постраждалих підприємств на суму документально підтверджених збитків.
Які альтернативні моделі запропоновано
Представники Альянсу аналітичних центрів презентували іншу модель, за якою первинне покриття забезпечує страховий ринок, а держава бере на себе останній, катастрофічний шар збитків і компенсує частину вартості страхової премії.
Представники страхового ринку також висловили застереження щодо покриття державою першого збитку та застосування єдиного внеску у розмірі 2% для всіх учасників. На їхню думку, однакова ставка без урахування регіону, характеристик активів і рівня ризику може призвести до того, що програмою переважно користуватимуться підприємства з найбільшою ймовірністю пошкодження майна.
Як альтернативу страховики запропонували модель часткового перестрахування за участю держави та ЕКА, часткове субсидування страхових платежів і диференціацію умов залежно від рівня ризику та географічного розташування підприємства.
Водночас голова правління ЕКА Руслан Гашев звернув увагу на досвід страхування зернового коридору. За його словами, покриття урядом першого шару збитків дозволило знизити ставки британських страховиків із 4% до 0,75%. При цьому перетворення ЕКА на класичного майнового перестраховика, за його оцінкою, не відповідає мандату установи та правилам ОЕСР.
Діалог продовжується
За результатами круглого столу узгодженого рішення щодо джерел фінансування, розподілу ризиків і остаточної конструкції програми поки не знайдено.
Учасники запропонували створити спільну робочу групу, провести поглиблене опитування бізнесу щодо його потреб і готовності брати участь у програмі, оприлюднити фінансово-економічні розрахунки Мінекономіки та окремо порівняти запропоновані моделі.
Діалог між владою, бізнесом, страховиками та експертним середовищем триває. Очевидним залишається головне: створення доступного механізму компенсації воєнних збитків і страхування воєнних ризиків неможливе без партнерства держави та бізнесу.
Завдання сторін — спільно знайти прозору, фінансово забезпечену та збалансовану модель, якій підприємства зможуть довіряти і якою зможуть реально скористатися.
