Ринок нафтопродуктів в Україні, як і багато інших галузей, стикається з новими викликами, особливо для регіональних мереж автозаправних станцій. У 2024 році з України, на жаль, виїхало близько 1,2 млн людей, що посилило економічну нестабільність і спричинило зниження споживчої активності. Це відобразилося на паливному ринку, де загальний обсяг роздрібних продажів пального впав на приблизно 15% порівняно з попереднім роком.

Регіональні компанії, це представники малого та середнього бізнесу, які відіграють важливу роль у розвитку української економіки, сприяючи створенню нових робочих місць, наповненню бюджету через податки та забезпеченню економічної стабільності. У 2024 році вони створили близько 70% усіх робочих місць в Україні, надаючи роботу мільйонам громадян. За останніми даними, малий та середній бізнес (МСБ) забезпечує близько 50% від загального надходження податків до бюджету країни.

Малий та середній бізнес стикається з численними загрозами на ринку, який дедалі більше монополізується великими національними компаніями. Найбільші труднощі для регіональних мереж пов’язані з:

Окрім наведених труднощів, на ситуацію значно впливають нормативні акти, які створюють додаткові бар’єри для регіональних компаній. Наприклад, ухвалений законопроект №11416-д який покладає додатковий фінансовий тягар на мережі АЗС, тим самим створюючи переваги для великих національних учасників ринку і знижуючи конкурентоспроможність малих мереж. Зниження обсягів реалізації пального означає не лише падіння прибутків, а й додаткові виклики для фінансової стійкості. Проте, маючи глибоке розуміння специфіки своїх регіональних ринків, мережі можуть обирати інший шлях розвитку та створювати унікальні пропозиції.

Щоб вижити в умовах жорсткої конкуренції, регіональним мережам АЗС необхідно розробити стратегії, які допоможуть використовувати їхні унікальні переваги та посилити взаємодію з державними структурами. Серед важливих напрямків:

Регіональні мережі АЗС можуть посилити свої позиції, активно беручи участь у громадських обговореннях та комунікуючи з органами державної влади. Відстоювання своїх інтересів у діалозі з державою допоможе покращити регулювання галузі, особливо в питаннях оподаткування та ліцензуванні, що можуть створювати значне фінансове навантаження. Важливим кроком є створення або приєднання до професійних об’єднань, які мають вплив на законодавчі ініціативи. Такі об’єднання можуть ставити перед державою питання про введення стимулів для регіональних мереж, які часто працюють у складних умовах.

Щоб забезпечити підтримку малого та середнього бізнесу, держава може ввести спеціальні програми, що знижують податкове навантаження або надають фінансову допомогу підприємцям. Регіональні мережі АЗС повинні бути активними учасниками таких програм, подаючи заявки на отримання пільг, кредитів з низькими відсотками або грантів на розвиток інфраструктури. Це може включати інвестиції в оновлення обладнання, впровадження технологій енергоефективності або екологічно чистих технологій. Фінансова підтримка держави або всесвітніх фондів може забезпечити необхідні ресурси для розвитку регіональних мереж і допомогти їм залишатися конкурентоспроможними в умовах економічних труднощів.

Для ефективного функціонування та підвищення стійкості регіональні мережі можуть об’єднуватися в бізнес-спільноти, що сприяють обміну досвідом, спільному лобіюванню інтересів та взаємній підтримці. Розвиваючи спільноту, представники регіональних мереж можуть також співпрацювати з освітніми установами для підготовки кадрів, зокрема для навчання персоналу, що допоможе знизити кадровий дефіцит. Спільноти також можуть проводити заходи з обміну досвідом, організовувати професійні форуми та конференції, де обговорюються нові тенденції ринку та можливості для зростання.

Ефективна комунікація з державою, використання програм підтримки, а також активна участь у професійних об’єднаннях можуть допомогти подолати труднощі та розвиватися в умовах жорсткої конкуренції з великими гравцями ринку. У перспективі ці стратегії сприятимуть не лише зміцненню регіональних мереж, а й стабілізації української економіки, де малий та середній бізнес залишається опорою фінансової стійкості країни.