Український роздрібний паливний ринок продовжує скорочуватися, і сьогодні мова вже йде не лише про проблеми локальних АЗС чи малого бізнесу. Нові дані Державної податкової служби України свідчать про більш глибоку тенденцію – поступову зміну структури всього ринку, яка дедалі помітніше зачіпає і середній сегмент операторів.
Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» проаналізувала офіційні дані ДПС щодо кількості суб’єктів господарювання, діючих та анульованих ліцензій, а також податкових надходжень у сегменті роздрібної торгівлі пальним у 2023–2026 роках. І результати цього аналізу, на думку Асоціації, потребують значно ширшої дискусії, ніж просто питання податкової статистики.
За даними ДПС, кількість суб’єктів господарювання, які мають діючі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, скоротилася з 1471 станом на 1 січня 2023 року до 916 станом на 24 квітня 2026 року. Фактично менш ніж за три роки ринок втратив понад третину своїх учасників. Одночасно суттєво зменшилася і кількість діючих ліцензій: із 7398 у 2025 році до 5328 станом на квітень 2026 року.
Особливо показовою є динаміка у розрізі різних груп операторів. Якщо у 2023–2024 роках кількість компаній, які мали від 1 до 10 ліцензій, становила 1348, то у 2026 році таких операторів залишилося 853. Водночас негативна тенденція вже виходить далеко за межі малого бізнесу. У сегменті компаній із 11–50 ліцензіями кількість суб’єктів скоротилася зі 103 у 2023 році до 49 у 2026 році, а у групі з 51–100 ліцензіями – з 14 до 8. При цьому кількість найбільших операторів, які мають понад 100 ліцензій, залишилася незмінною – шість компаній.
Сьогоднішня динаміка свідчить про значно глибші процеси, ніж просто скорочення кількості невеликих АЗС. Фактично ринок поступово входить у фазу концентрації, коли фінансовий та регуляторний тиск дедалі сильніше впливає не лише на малих операторів, а і вже на середній сегмент регіональних гравців.
«Ми бачимо поступову зміну самої архітектури паливного ринку. Якщо раніше основні ризики концентрувалися навколо малих локальних мереж, то сьогодні тиск уже помітно зачіпає середніх операторів. І це вже питання не окремих компаній, а майбутньої структури ринку та рівня конкуренції в країні», – зазначає Тетяна Думенкова, заступниця голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».
Для споживача ці процеси означають значно більше, ніж просто зміну кількості учасників ринку. Йдеться про доступність пального у невеликих громадах, стабільність логістики, забезпечення аграрного сектору, роботу екстрених служб та стійкість паливної інфраструктури у прифронтових регіонах.
Саме малі та середні оператори часто працюють у громадах із невисокими обсягами реалізації, складною логістикою та підвищеними безпековими ризиками – там, де присутність великих мереж обмежена або економічно менш приваблива.
«У воєнний час паливний ринок виконує не лише економічну функцію. Це частина критичної інфраструктури країни. І коли ринок починає втрачати операторів у прифронтових чи малонаселених регіонах, питання конкуренції напряму переходить у площину економічної та енергетичної стійкості держави», — наголошує заступниця голови АПЕБ.
Окремої уваги потребує і податкова статистика. У 2025 році авансові внески з податку на прибуток для суб’єктів роздрібної торгівлі пальним забезпечили бюджету близько 3,4 млрд грн. Однак водночас надходження від ПДВ скоротилися з 20,77 млрд грн у 2024 році до 17,59 млрд грн у 2025 році, а надходження від податку на прибуток – із 13,01 млрд грн до 11,99 млрд грн. Таким чином, за базовими податками ринок продемонстрував зниження надходжень більш ніж на 4 млрд грн.
Дані за перші місяці 2026 року також свідчать про необхідність уважної оцінки ситуації. Станом на 24 квітня 2026 року надходження від авансових внесків становили 843 млн грн. Якщо така динаміка збережеться до кінця року, річний показник може виявитися нижчим за результат 2025 року. А це означає, що скорочення кількості операторів може мати не лише конкурентні, а й прямі фіскальні наслідки для держави.
Ще одним важливим сигналом стало те, що у 2025 році серед причин анулювання ліцензій вперше з’явилася несплата авансового внеску з податку на прибуток. За даними ДПС, лише за цією підставою було анульовано 233 ліцензії у 2025 році та ще 8 ліцензій станом на квітень 2026 року.
«Фактично ми вже бачимо ситуацію, коли механізм авансових внесків впливає не лише на рівень податкового навантаження, а й на можливість операторів залишатися у легальному сегменті ринку. І це питання потребує комплексної оцінки –як із точки зору бюджету, так і з точки зору довгострокової стабільності самого ринку», – зазначають в АПЕБ.
В Асоціації підкреслюють: мова не йде про зменшення ролі податків чи звільнення бізнесу від відповідальності перед державою. Натомість йдеться про необхідність більш збалансованого та диференційованого підходу до регулювання паливного сектору, який враховує реальні умови роботи операторів.
Компанії, які працюють у стабільних регіонах із високими обсягами реалізації, та оператори, що забезпечують пальним прифронтові або малонаселені громади, фактично працюють у різних економічних реальностях, проте регуляторне та податкове навантаження для них залишається однаковим.
На думку АПЕБ, оцінюючи стан паливного ринку, держава має дивитися не лише на загальні обсяги податкових надходжень, а й на реальну структуру галузі: хто саме залишається працювати, у яких регіонах, із якими ризиками та яким запасом економічної стійкості.
«Сьогодні ключове завдання – не допустити ситуації, коли короткостроковий фіскальний ефект поступово руйнує саму конкурентну основу ринку. Якщо Україна втратить частину малих і середніх локальних операторів, особливо у прифронтових регіонах, це означатиме не лише меншу конкуренцію. Це означатиме слабшу паливну інфраструктуру, нижчу доступність пального та вужчу податкову базу у майбутньому», – резюмує заступниця голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».
