Знову на АЗС цінники змінюються швидше, ніж ви встигаєте доїхати до колонки? Давайте розберемося: це реальний дефіцит чи майстерна гра на наших нервах?
Нинішній стрибок світових цін на нафту та пальне – швидше психологічна реакція. Це «панічна премія», яку трейдери й споживачі закладають у вартість бареля, страхуючись від ймовірно гіршого сценарію.
Ключовий нерв ситуації – це ризики довкола Ормузької протоки, через яку проходить чимала частина нафтотрафіку. Будь-які сигнали про можливі обмеження руху танкерів автоматично піднімають котирування. Ринок працює на очікуваннях. Як це було під час початку пандемії COVID-19, коли навіть короткочасні перебої в поставках окремих товарів множилися в цінах через страх і масове накопичення запасів. З нафтою зараз відбувається схожа психологія. Компанії створюють резерви, трейдери перекуповують обсяги, страхові премії ростуть, а ціна злітає ще до реального дефіциту.
Водночас логістика глобального нафтового ринку дуже адаптивна. Якщо Ормузька протока тимчасово втратить частину своєї ролі, трафік буде переорієнтовано. Так, це дорожче і повільніше, зокрема через маршрути в обхід Африки, але це не колапс системи. Після перебудови ланцюгів постачання вплив протоки на глобальні ціни зменшиться.
Проблема в тому, що ця так звана “паніка” швидко не зникне. США публічно заявили про намір розбиратися з Іраном протягом чотирьох тижнів, про що говорив і сам Дональд Трамп. Але політичні сигнали не завжди дорівнюють реальним термінам. Ми бачили це на прикладі заяв щодо України, коли риторика часто не співпадала з подальшими подіями. Тому часові рамки можуть розтягнутися, а разом із ними і нервозність ринку.
Додамо сюди і геоекономічний вимір. Обмеження експорту іранської нафти та ускладнення проходу через Ормузьку протоку створюють вакуум на ринку. Теоретично його могла б заповнити російська нафта, якої накопичилось в танкерах досить багато. Але через санкційні обмеження та посилену кампанію проти тіньового флоту цей канал звужений. Натомість логічно припустити посилення ролі Венесуели, родовища якої опинилися під фактичним контролем американських нафтових гігантів. Якщо частина нафтового трафіку буде заміщена венесуельськими обсягами – це буде цілком в інтересах США.
Чи був цей сценарій запланований заздалегідь, достеменно сказати складно, але графік подій виглядає цікаво – спочатку Венесуела, далі затримання тіньових танкерів РФ і ось нарешті – Іран.
Втім, криза, розпочата за графіком, не буде безкінечною. Американський ринок пального чутливий до політики. Зростання цін на бензин б’є по рейтингах, особливо напередодні виборів до Конгресу. Якщо цінова нафтова лихоманка затягнеться, внутрішній рітейл у США неминуче відреагує зростанням цін у роздрібі. А в цьому дуже не зацікавлена нинішня адміністрація.
Отже, нинішнє подорожчання це радше масовий страх, помножений на геополітику. Воно триватиме доти, доки ринок не переконається, що нові маршрути та нові постачальники працюють. Коли ж з’явиться впевненість у керованості цим “хаосом”, панічна надбавка зникне так само швидко, як і з’явилася.
Як Асоціація «Паливно енергетичного бізнесу» ми щодня моніторимо світові ринки, спілкуємось з українськими та міжнародними аналітиками й ділимось чесною інформацією з аудиторією. Наша мета – допомогти бізнесу та споживачам орієнтуватися в ситуації без зайвого ажіотажу.
