Останнім часом у медіа та професійному середовищі активно обговорюється тема зміни маркування пального на автозаправних станціях, зокрема прив’язка до дати 1 липня 2026 року. Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» роз’яснює, що саме змінюється та як ці нововведення вплинуть на споживачів.

Насамперед слід зазначити, що питання маркування (позначення) моторних палив в Україні регулюється Технічним регламентом щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (далі – Технічний регламент, Техрегламент № 927).

Відповідно до пункту 7 Технічного регламенту під час роздрібного постачання (реалізації) пального його позначення (назва та марка нафтопродукту, що містить екологічний клас та символ вмісту біокомпонентів) повинно бути розміщене у місцях, доступних для споживача, на паливорозподільчому обладнанні, а також відображене в розрахункових документах.

Відповідно до пункту 10 Технічного регламенту вимоги щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива закріплені в додатку 1 до цього Технічного регламенту.

Таким чином, чинними нормами встановлено два обов’язкові елементи ідентифікації пального:

– розміщення відповідного позначення (назва та марка нафтопродукту, що містить екологічний клас та символ вмісту біокомпонентів) на паливорозподільчому обладнанні (паливороздавальних колонках);

– відображення відповідного позначення (назва та марка нафтопродукту, що містить екологічний клас та символ вмісту біокомпонентів) у розрахункових документах (фіскальних чеках).

Одним із питань, що підлягають перевірці Державною екологічною інспекцією (ДЕІ), є дотримання суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, вимог пунктів 7,10 та додатку 1 Технічного регламенту.

При цьому Технічний регламент (в редакції чинній станом на дату публікації) не містить:

– вимог щодо обов’язкового розміщення позначення пального (назва та марка нафтопродукту, що містить екологічний клас та символ вмісту біокомпонентів) на інших елементах автозаправної станції (стелах, цінових табло, фасадах будівель або інформаційних стендах).

Разом з тим, в умовах євроінтеграції українського ринку нафтопродуктів та підвищення вимог до якості обслуговування споживачів, в Україні був прийнятий ДСТУ EN 16942:2020 як національний (гармонізований з європейським EN 16942) з метою уніфікації маркування пального. 

Його основне завдання — допомогти водієві швидко та безпечно вибрати потрібний тип пального, унеможлививши помилку при заправці, яка може призвести до пошкодження двигуна.

В подальшому його було оновлено. Актуалізована редакція ДСТУ EN 16942:2024 набула чинності в Україні 1 травня 2025 року, замінивши попередню версію 2020 року та повністю гармонізувавши українські вимоги з останньою редакцією європейського стандарту EN 16942.

Основні вимоги стандарту до візуалізації: Стандарт жорстко регламентує не лише зміст, а й форму графічних символів:

• Бензини (символ — КОЛО):
  • Маркування: літера «E» (Ethanol).
  • Цифра поруч означає максимальний вміст біоетанолу у відсотках (наприклад, E5, E10, E85).
  • Приклад: якщо на колонці написано E5, це означає, що бензин містить до 5% етанолу.
• Дизельне пальне (символ — КВАДРАТ):
  • Маркування: літера «B» (Biodiesel) або «XTL» (синтетичне дизельне пальне).
  • Цифра поруч означає максимальний вміст біодизеля (наприклад, B7, B10).
  • Приклад: B7 — дизельне пальне, що містить до 7% метилових ефірів жирних кислот (FAME).
• Газове пальне (символ — РОМБ):
  • Маркування: LPG (скраплений нафтовий газ), CNG (стиснений природний газ), LNG (скраплений природний газ), H2 (водень).

Завдяки впровадженню єдиної візуальної мови — геометричних фігур (кола, квадрата та ромба) — цей стандарт перетворює технічні характеристики пального на зрозумілі для кожного водія графічні символи. Це не лише спрощує вибір для споживача, а й надає операторам АЗС чіткий нормативний орієнтир, як саме виконувати вимоги законодавства щодо належного інформування про товар.

Таким чином,  оскільки  Техрегламент № 927 встановлює лише загальний обов’язок щодо позначення пального («назва та марка… символ вмісту біокомпонентів»), але не надає візуального зразка, виникла потреба в уніфікації. ДСТУ EN 16942:2024 є тим інструментом, який дозволяє бізнесу виконати вимогу Техрегламенту про «символ вмісту біокомпонентів» у спосіб, що визнаний в Україні та Європі.

З 1 липня 2026 року набуде чинності новий стандарт бензину Е10. Він передбачає обов’язкове додавання до пального щонайменше 7% біоетанолу. 

Таким чином, дата 1 липня 2026 року в інформаційному полі, на наш погляд, використовується як орієнтир запуску:

– вимог щодо обов’язкового вмісту біокомпонентів у бензинах;

– приведення маркування та інформування споживачів у відповідність до гармонізованих європейських підходів.

Підсумовуючи.

Хоча законодавство не вимагає розміщувати символи на кожному елементі АЗС, для підвищення рівня сервісу та прозорості перед перевіряючими органами Асоціація рекомендує:

• Наклейки на ПРК та пістолетах: Використовувати візуальні символи (коло, квадрат, ромб) згідно з ДСТУ EN 16942:2024. Наклейка безпосередньо на ручці або кожусі пістолета — це європейська практика, яка слугує додатковим запобіжником від помилки при заправці.
• Інформаційні стели: Додавати відповідні графічні ідентифікатори поруч із назвою пального та ціною. Це дозволяє водієві зорієнтуватися ще до того, як він під’їде до колонки.