Що відбувається з громадою, коли після чергової атаки знищена єдина або одна з небагатьох АЗС?
Пальне в регіоні може бути. Оператор може мати персонал, техніку, законно придбаний ресурс і бути готовим продовжувати роботу. Але швидко замінити пошкоджену стаціонарну АЗС пересувною сьогодні фактично неможливо – чинне законодавство не передбачає для цього окремого та зрозумілого механізму.
Саме цю проблему Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» пропонує врегулювати на законодавчому рівні.
Лише у Харківській області від початку повномасштабного вторгнення було пошкоджено або знищено понад 100 автозаправні станції. Тому, для прифронтової громади це не питання комфорту чи конкуренції між АЗС. Пальне необхідне для швидкої допомоги, рятувальників, комунальної техніки, евакуаційного транспорту, генераторів, лікарень, систем водопостачання, зв’язку та підприємств. Коли стаціонарна АЗС знищена, зникає не просто торговельна точка – громада втрачає частину критичної інфраструктури.
У чому правова проблема?
Закон України №3817-IX передбачає роздрібну торгівлю пальним за конкретним ліцензованим місцем. Але спеціального режиму, який дозволив би після знищення або пошкодження такого місця оперативно перейти на роботу через пересувну автозаправну станцію, законодавство не встановлює.
Немає чіткої процедури тимчасової заміни стаціонарної АЗС, повідомного порядку зміни місця роботи ПАЗС та повністю врегульованої моделі акцизного обліку для такого об’єкта.
У результаті оператор, який до атаки працював легально, після знищення свого об’єкта фактично має вибір між тривалим припиненням роботи та ризиком порушити правила, які створювалися для мирного часу.
Саме це потрібно змінити.
Що ми пропонуємо
ПАЗС має бути не новим способом виходу на ринок і не окремою «мобільною торгівлею пальним».
Ми пропонуємо дозволити використовувати її як тимчасовий резервний об’єкт для вже ліцензованого оператора, якщо стаціонарна АЗС знищена, пошкоджена або не може працювати через бойові дії.
Механізм може виглядати так:
- оператор уже має чинну ліцензію на роздрібну торгівлю пальним;
- ПАЗС включається до його ліцензії як додатковий резервний об’єкт;
- окрема ліцензія на кожне нове місце тимчасового розташування не потрібна;
- про фактичне місце роботи ПАЗС оператор повідомляє Державну податкову службу;
- механізм застосовується насамперед у прифронтових і високоризикових громадах, де стаціонарна паливна інфраструктура втрачена або недоступна.
При цьому ПАЗС доцільно дозволити реєструвати завчасно як резерв. Бізнес не повинен починати проходження всіх процедур уже після того, як по його об’єкту прилетіла ракета чи дрон.
Контроль залишається повним
Спрощується не контроль – спрощується можливість оперативно відновити роботу.
Для ПАЗС мають залишатися обов’язковими РРО або програмний РРО, підтвердження законного походження пального, акцизний облік, акцизні накладні, облік переміщення та залишків, повірені засоби вимірювання, контроль якості, пожежна, техногенна та екологічна безпека.
Тобто держава в будь-який момент повинна розуміти:
хто продає пальне, де саме працює ПАЗС, звідки надійшов ресурс, скільки його переміщено і скільки реалізовано.
Для нелегального пального, ухилення від оподаткування, нефіскалізованих продажів чи порушень безпеки жодних послаблень бути не повинно.
Які зміни потрібні від держави
Асоціація пропонує конкретний пакет рішень.
До Закону №3817-IX – визначення ПАЗС, можливість її використання в межах чинної ліцензії, повідомний принцип зміни місця роботи, механізм заміни пошкодженої АЗС, завчасна реєстрація резервних ПАЗС та перехідний режим.
До податкового законодавства – чіткі правила акцизного обліку, переміщення пального та складання акцизних накладних під час роботи ПАЗС.
На рівні Уряду – єдині технічні та безпекові вимоги, порядок державного обліку ПАЗС та інформування контролюючих органів.
Окремо необхідно вирішити очевидну податкову несправедливість: АЗС, яка знищена, пошкоджена і фактично не здійснює реалізацію пального, не повинна продовжувати сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток за період вимушеного простою. У позиції Асоціації запропоновано підтверджувати такі обставини документами ДСНС, військової адміністрації, Національної поліції, даними РРО та іншими доказами припинення діяльності.
ПАЗС не замінять стаціонарні автозаправні станції. І не повинні.
Їхнє завдання – закрити критичний проміжок між моментом, коли стаціонарний об’єкт знищено, і моментом, коли бізнес зможе його відновити.
Україна вже четвертий рік живе в умовах системних атак на інфраструктуру. Тому законодавство має містити не лише правила роботи в нормальних умовах, а й заздалегідь підготовлений «план Б» на випадок, коли нормальних умов більше немає.
Для прифронтових громад таким «планом Б» може і має стати законний, контрольований та тимчасовий механізм використання ПАЗС.
