Травневі законодавчі ініціативи свідчать про формування нової архітектури мобілізації, резерву та бронювання в Україні. Паралельно із законопроєктами щодо резервної служби, цифровізації ТЦК та прозорості мобілізації Уряд вже розпочав практичне реформування системи бронювання. Для бізнесу найближчими місяцями пріоритетом стане підтвердження статусу критично важливого підприємства та адаптація кадрової політики до оновлених вимог.

1. Законопроєкт №15231 «Про систему довгострокової військової служби та резерву» (Лінк тут)

Статус: зареєстрований у Верховній Раді 13.05.2026

Суть ініціативи

Законопроєкт пропонує запровадити нову багаторівневу модель військової служби, яка складатиметься з:

• базової військової служби;
• служби в активному резерві;
• служби в оперативному резерві.

Передбачається, що базова військова служба триватиме 12 місяців, після чого громадяни автоматично зараховуватимуться до активного резерву строком на 5 років.

Для резервістів активного резерву пропонується щорічне проходження двотижневих навчальних зборів. На період таких зборів за працівниками зберігатимуться місце роботи та середній заробіток.

Потенційний вплив на бізнес

У разі прийняття законопроєкту роботодавці можуть зіткнутися з регулярним вибуттям працівників на навчальні збори. Особливо чутливим це може бути для виробничих підприємств, логістики, енергетики та інших сфер із високою залежністю від кваліфікованого персоналу.

Разом із тим законопроєкт формує більш прогнозовану систему резерву порівняно з чинними механізмами мобілізаційної підготовки.

2. Законопроєкт №15232 «Про прозору систему призову та мобілізаційної черговості» (Лінк тут)

Статус: зареєстрований у Верховній Раді 13.05.2026

Суть ініціативи

Документ передбачає створення Єдиного реєстру мобілізаційних потреб, який міститиме інформацію щодо:

• черговості мобілізації;
• критеріїв відбору громадян для мобілізації;
• обмежень та підстав для відстрочки.

Громадяни отримають право на безоплатний доступ до інформації щодо власного статусу та черговості мобілізації.

Потенційний вплив на бізнес

Ініціатива спрямована на підвищення прозорості мобілізаційних процесів та прогнозованості кадрового планування для роботодавців.

У разі реалізації запропонованої моделі підприємства потенційно отримають можливість краще прогнозувати ризики втрати персоналу та планувати кадрові резерви.

Разом з тим механізм функціонування реєстру, порядок доступу до інформації та рівень її деталізації наразі залишаються невизначеними.

3. Законопроєкт №15237 «Про справедливе бронювання та участь у обороні» (Лінк тут)

Статус: зареєстрований у Верховній Раді 13.05.2026

Суть ініціативи

Законопроєкт пропонує:

• закріпити на рівні закону єдині правила бронювання;
• визначати категорії осіб, підстави та строки бронювання виключно законом;
• заборонити безстрокове бронювання;
• запровадити регулярний перегляд підстав для бронювання;
• створити Реєстр заброньованих осіб.

Окремо пропонується встановити, що заброньовані особи повинні брати участь в обороні держави через:

• роботу на об’єктах критичної інфраструктури;
• службу в резерві;
• здійснення цільових внесків на оборону.

Потенційний вплив на бізнес

Документ може суттєво вплинути на чинну систему бронювання та критерії збереження статусу критично важливих підприємств.

Особливу увагу привертає положення щодо обов’язкової участі заброньованих осіб в обороні держави, зокрема через механізм цільових внесків, який наразі не деталізований.

Для бізнесу ключовими залишаються питання:

• критеріїв регулярного перегляду бронювання;
  • строків його дії;
  • можливих фінансових зобов’язань для заброньованих осіб або роботодавців.

4. Законопроєкт №15236 «Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації» (Лінк тут)

Статус: зареєстрований у Верховній Раді 13.05.2026

Суть ініціативи

Документ передбачає масштабну реформу роботи ТЦК та СП шляхом:

• повної цифровізації взаємодії з військовозобов’язаними;
  • запровадження електронних повісток;
  • створення електронного кабінету військовозобов’язаного;
  • відкритого доступу до інформації про статус особи;
  • обов’язкової відеофіксації взаємодій із ТЦК;
  • створення незалежного механізму оскарження дій посадових осіб;
  • розмежування адміністративних та мобілізаційних функцій.

Потенційний вплив на бізнес

Запропоновані зміни спрямовані на зниження адміністративного навантаження та мінімізацію людського фактору.

Для роботодавців цифровізація може спростити комунікацію працівників із ТЦК та зменшити кількість спірних ситуацій щодо військового обліку та мобілізаційних процедур.

Водночас реалізація ініціативи потребуватиме створення нової цифрової інфраструктури та інтеграції з існуючими державними реєстрами.

5. Законопроєкт №15239 «Про економічну стійкість під час війни» (Лінк тут)

Статус: зареєстрований у Верховній Раді 13.05.2026

Суть ініціативи

Документ передбачає низку гарантій для бізнесу під час воєнного стану, зокрема:

• заборону внесення змін до податкового законодавства без шестимісячного перехідного періоду;
  • проведення перевірок виключно за ризик-орієнтованим принципом;
  • заборону погіршення умов діяльності для малого та середнього бізнесу;
  • додаткові гарантії захисту від силового тиску;
  • створення швидких механізмів релокації підприємств.

Потенційний вплив на бізнес

У разі ухвалення законопроєкт може стати одним із найбільш значущих нормативних актів для бізнес-середовища в умовах воєнного стану.

Особливо важливими є положення щодо передбачуваності податкової політики та спрощення процедур релокації підприємств.

Разом з тим значна частина запропонованих гарантій має декларативний характер і потребуватиме деталізації в профільному законодавстві.

Кабмін оновив правила бронювання: що змінюється для бізнесу (Лінк тут)

30 травня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до порядку визначення критично важливих підприємств та бронювання військовозобов’язаних працівників.

Ключові зміни

1. Посилення зарплатного критерію

Для:

•         підтвердження статусу критично важливого підприємства;

•         бронювання працівників,

встановлюється вимога щодо середньої нарахованої заробітної плати на рівні не менше трьох мінімальних заробітних плат (25 941 грн).

Для підприємств на прифронтових територіях діятиме знижений поріг — 21 618 грн (2,5 мінімальних зарплати).

Практичний наслідок: компаніям необхідно провести аудит фонду оплати праці та оцінити відповідність новим вимогам до завершення перехідного періоду.

2. Нові правила для сумісників

Працівник, який працює на декількох підприємствах або вже має відстрочку з інших підстав, враховуватиметься в квоту бронювання лише один раз.

Практичний наслідок: підприємствам необхідно переглянути списки заброньованих працівників та перевірити ризики втрати частини квоти.

3. Перегляд критеріїв критичності

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації повинні переглянути та повторно затвердити власні критерії критичності за погодженням з Міноборони та Мінекономіки.

Після цього всі підприємства повинні повторно підтвердити свій статус.

Практичний наслідок: навіть підприємства з чинним статусом критично важливих мають готуватися до повторного проходження процедури підтвердження.

Перехідний період

Уряд підтвердив, що:

• чинний статус критично важливих підприємств автоматично не скасовується;
• чинне бронювання працівників залишається дійсним;
• перехідний період триватиме до 1 вересня 2026 року.

Що рекомендується зробити бізнесу вже зараз:

• провести перевірку відповідності зарплатному критерію;
• актуалізувати дані щодо військовозобов’язаних працівників;
• перевірити працівників-сумісників;підготувати пакет документів для повторного підтвердження критичності;відстежувати оновлення критеріїв профільного міністерства або ОВА;
• не відкладати подання документів на кінець перехідного періоду, враховуючи встановлений строк розгляду документів до 10 робочих днів.