19 березня в Києві відбулася фахова дискусія «Ціна пального та конкуренція. Як податкова політика змінює паливний ринок України», організована Асоціацією «Паливно-енергетичного бізнесу».
У заході взяли участь народний депутат України Дмитро Разумков, провідні експерти паливного ринку та економісти — Володимир Омельченко, Геннадій Рябцев, Сергій Сапєгін, Леонід Косянчук, а також представники малого і середнього паливного бізнесу.
Учасники дискусії дійшли спільного висновку, що проблема цін на пальне в Україні має не лише зовнішнє, а й внутрішнє походження. Попри вплив світових ринків і геополітичних факторів, ключову роль відіграють структура ринку, рівень конкуренції та податкова політика держави. У сучасних умовах ціна на пальне є не просто галузевим показником, а важливим фактором економічної стійкості країни.
Тетяна Думенкова — заступниця голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу» — зазначила, що український паливний ринок сьогодні переживає деформацію. За її словами, ціна пального впливає на всю економіку — від логістики до вартості продуктів, а сам ринок поступово рухається до концентрації та зменшення конкуренції. Вона підкреслила, що малий і середній бізнес виконує критично важливу роль «запобіжника», який стримує ціни, тоді як чинний механізм авансових платежів з податку на прибуток не враховує реальні обсяги діяльності, створює непропорційний тиск та витісняє незалежних операторів з ринку.
Дмитро Разумков — народний депутат України, Голова Верховної Ради 2019-2021 рр., голова депутатського міжфракційного об‘єднання «Розумна політика» — наголосив, що держава не повинна «вбивати» тих, хто наповнює бюджет, а податкова система має бути справедливою, а не каральною. За його словами, чинна модель створює нерівні умови для бізнесу та не враховує реальну економіку підприємств, що в підсумку негативно впливає як на розвиток ринку, так і на бюджетні надходження. Він підкреслив готовність до роботи з ринком і необхідність перегляду підходів до оподаткування з урахуванням позиції бізнесу.
Володимир Омельченко — директор енергетичних та інфраструктурних програм Центра ім. О. Разумкова — звернув увагу на те, що український паливний ринок демонструє системну синхронність цін, що не є випадковістю. За результатами аналізу коефіцієнт кореляції цін перевищує 0,9, що свідчить про ознаки олігополії та обмеженої конкуренції. На його думку, у таких умовах ціни формуються не в повністю конкурентному середовищі, а тому потребують системних змін, зокрема розвитку середнього сегмента ринку та підтримки дискаунтерів.
Геннадій Рябцев — головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень — підкреслив, що ціна на автозаправних станціях формується не лише на основі фактичної собівартості, а й з урахуванням очікувань майбутніх ризиків. Він зазначив, що ринок працює на випередження, а ціни реагують значно швидше на зростання зовнішніх факторів, ніж на їх зниження. Це, за його словами, свідчить про відсутність прозорого механізму формування цін та потребу в більш збалансованій ринковій моделі.
Сергій Сапєгін — голова комітету з питань розвитку економічної конкуренції при ТПП України — акцентував увагу на тому, що ключовим ризиком для ринку сьогодні є не дефіцит пального, а його вартість. За його словами, навіть за наявності достатнього ресурсу споживач може залишатися вразливим через високі ціни. У цьому контексті він наголосив на необхідності забезпечення не лише фізичної наявності пального, а й його економічної доступності.
Леонід Косянчук — експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук (очолював асоціацію «обʼєднання операторів ринку нафтопродуктів України» з 2010 по 2017 рр. — зазначив, що запровадження механізму кешбеку не впливає на формування ціни, а лише частково компенсує витрати споживача. На його думку, такий підхід не усуває системних дисбалансів ринку і може призводити до посилення позицій великих мереж, що, у свою чергу, негативно впливає на конкурентне середовище та витісняє дешевший сегмент.
Представники бізнесу, у свою чергу, наголосили, що однакові правила для різних умов роботи фактично створюють нерівність. Зокрема, авансові платежі формують критичне навантаження, особливо для регіональних АЗС та підприємств, які працюють у прифронтових територіях. Це створює ризики закриття станцій, зменшення доступності пального та подальшого зростання цін для споживачів.
За результатами дискусії учасники дійшли спільного розуміння, що ціна пального в Україні формується не лише під впливом імпорту, а й через внутрішні структурні дисбаланси. Ринок демонструє ознаки концентрації, конкуренція знижується, а чинна податкова модель безпосередньо впливає на його структуру. Водночас окремі державні інструменти, такі як кешбек, не вирішують системних проблем. Ключовим фактором захисту інтересів споживача залишається забезпечення конкуренції та формування прозорих і справедливих правил функціонування ринку.
Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» за результатами заходу підготує резолюцію, яка міститиме узагальнені висновки експертів, позицію ринку та конкретні пропозиції щодо змін законодавства. Зокрема, йдеться про необхідність перегляду механізму авансових внесків з податку на прибуток, у тому числі диференціації податкового навантаження залежно від обсягів діяльності та регіональних особливостей, а також удосконалення підходів до адміністрування цього податку. Водночас учасники дискусії наголосили на доцільності розгляду питання повного скасування авансових внесків щонайменше на період стабілізації ситуації з цінами на пальне в Україні. Після доопрацювання документ буде направлений до профільного комітету Верховної Ради, уряду та інших ключових органів державної влади.
