Світовий ринок нафтопродуктів опинився в незвичній ситуації: дефіцит дизельного пального може спричинити надлишок бензину та створити передумови для його здешевлення. Причина — технологічний зв’язок між виробництвом різних видів пального та поступові зміни у структурі світового попиту.
Чому дизель дорожчає, чи здатні нафтопереробні заводи швидко подолати його дефіцит і як це може вплинути на ціни бензину?
Дизель стає стратегічним ресурсом, попит на який складно скоротити
Якщо зникне бензин, мільйони людей не зможуть користуватися власними автомобілями. Але якщо зникне дизель, наслідки будуть значно масштабнішими: зупиняться вантажні перевезення, сільськогосподарська техніка, будівництво, частина промисловості та критичної інфраструктури.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), у третьому кварталі 2026 року світове споживання дизельного пального та споріднених газойлів становило приблизно 28,7 млн барелів на добу, або понад 4,5 млрд літрів щодня.
Особливість дизеля полягає в тому, що його споживання важко оперативно скоротити. Поїздку власним автомобілем можна відкласти, але збирання врожаю, перевезення продуктів чи забезпечення роботи генераторів — ні.
У вересні 2026 року світ недоотримував близько 1,3 млн барелів дизеля та газойлів щодоби з росії та Близького Сходу порівняно з попереднім роком. Частину втрат компенсували інші виробники, однак загальне скорочення світового експорту становило приблизно 700 тис. барелів на день.
На тлі порушення логістики через Ормузьку протоку, скорочення роботи окремих нафтопереробних заводів і подорожчання морських перевезень ринок зіткнувся з дефіцитом готового пального.
У вересні оптові ціни дизеля в Європі та США сягали приблизно 220 доларів за барель, що еквівалентно близько 1,38 долара за літр без урахування роздрібних податків та інших витрат.

Стратегічні резерви можуть пом’якшити дефіцит, але не усувають його причини
Країни — члени МЕА мають значні аварійні запаси нафти та нафтопродуктів. За повідомленням агентства від 7 жовтня, їхній обсяг становив приблизно 1,1 млрд барелів, із яких понад 200 млн барелів — дизельне пальне.
У жовтні країни домовилися прискорити вивільнення резервів, щоб стримати зростання цін.
Однак використання запасів вирішує проблему лише тимчасово. Після стабілізації ситуації резерви доведеться поповнювати, а це означатиме новий попит на дизель.
За оцінками МЕА, істотне відновлення виснажених запасів може розпочатися не раніше другої половини 2027 року.
Отже, навіть якщо поточний дефіцит вдасться частково компенсувати, передумови для збереження високого попиту на дизель залишатимуться.
Збільшити виробництво дизеля без додаткового бензину практично неможливо
Нафтопереробний завод не може виробляти лише той продукт, на який сьогодні найбільший попит.
Нафта складається з різних вуглеводнів, які в процесі переробки перетворюються на бензин, дизель, авіаційне пальне, нафтохімічні компоненти та інші продукти.
Сучасні технології дозволяють змінювати співвідношення готової продукції, але лише в певних межах.
Показовою є статистика американського Управління енергетичної інформації (EIA). У 2021 році частка дистилятного пального у випуску американських НПЗ становила 29,7%. У 2022 році, коли дизель був особливо прибутковим, вона збільшилася лише до 30,3%.
Для прикладу можна розглянути один із найбільших нафтопереробних заводів світу — Motiva Port Arthur у Техасі, потужність якого сягає 730 тис. барелів на добу.
Якщо умовно застосувати до його виробництва середню структуру виходу продукції американських НПЗ за 2025 рік, то з переробленого мільйона тонн нафти можна отримати приблизно:
- 3,40 млн барелів бензину та його компонентів;
- 2,22 млн барелів дистилятного пального, переважно дизеля;
- 0,81 млн барелів авіаційного гасу;
- інші нафтопродукти.
Припустімо, що заводу потрібно збільшити виробництво дизеля на 20%.
За незмінної структури виходу продукції доведеться приблизно на стільки ж збільшити переробку нафти.
Тоді виробництво дистилятів зросте з 2,22 до 2,66 млн барелів. Але одночасно обсяг бензину та його компонентів збільшиться з 3,40 до 4,08 млн барелів.
Таким чином, додаткові 440 тис. барелів дизеля супроводжуватимуться виробництвом приблизно 680 тис. барелів бензину.
Це умовний розрахунок, який демонструє технологічну залежність між двома ринками.
НПЗ може отримувати високий прибуток від дефіцитного дизеля, але водночас буде змушений шукати покупців для додаткових обсягів бензину.
Подолання дизельного дефіциту потребує часу та значних інвестицій
Світова нафтопереробна галузь має кілька можливих шляхів реагування на дефіцит дизеля.
Перший — використання стратегічних резервів. Але вони обмежені, а їх відновлення створюватиме додатковий попит у майбутньому.
Другий — збільшення завантаження чинних НПЗ. Однак підприємства не можуть постійно працювати на максимальній потужності без технічного обслуговування, ремонту та заміни обладнання.
Третій — відновлення законсервованих заводів. Це потребує інвестицій, персоналу, технічного обстеження та екологічних дозволів.
Четвертий — будівництво нових потужностей. Наприклад, нігерійський НПЗ Dangote планує збільшити переробку до 1,4 млн барелів на добу до 2029 року. Вартість розширення оцінюється приблизно у 14,3 млрд доларів. Однак такі проєкти не можуть швидко вирішити поточну проблему.
Ще один шлях — технологічний перерозподіл виробництва на користь дизеля, зокрема через гідрокрекінг. Проте можливості таких процесів також обмежені.
Фактично ринок опинився перед вибором: або збільшувати переробку нафти, одночасно нарощуючи виробництво інших нафтопродуктів, або миритися з високими цінами на дизель, які поступово стримуватимуть економічну активність.
Світ може отримати додаткові 75 млрд літрів бензину на рік
За жовтневим прогнозом МЕА, світова переробка нафти має збільшитися із середніх 81,7 млн барелів на добу у 2026 році приблизно на 2,8 млн барелів у 2027 році.
Якщо умовно застосувати до цього приросту типову структуру виробництва американських НПЗ — близько 46% бензину та 30% дистилятів, — отримаємо такі обсяги додаткової продукції:
+840 тис. барелів дистилятного пального на добу;
+1,29 млн барелів бензину та його компонентів на добу.
За рік додаткова пропозиція бензину за таким сценарієм могла б становити приблизно 470 млн барелів, або 75 млрд літрів.
Важливо, що це модельний розрахунок, а не прогноз фактичної структури виробництва МЕА.
Для дизельного ринку додаткові 840 тис. барелів на добу становили б майже 3% поточного світового споживання. Це суттєвий обсяг, але його може бути недостатньо для швидкого подолання дефіциту з огляду на необхідність відновлення запасів.
Натомість для бензинового ринку така додаткова пропозиція може стати фактором цінового тиску.
Електромобілі поступово скорочують потенційний попит на бензин
Паралельно зі зростанням потреби в дизелі змінюється структура світового автомобільного ринку.
У 2025 році у світі продали понад 20 млн електрифікованих автомобілів із можливістю заряджання від мережі — приблизно чверть усіх нових машин. До цієї категорії належать повністю електричні автомобілі та плагін-гібриди.
За оцінками МЕА, електромобілі вже становлять близько 5% світового парку легкових автомобілів і витіснили споживання приблизно 1,2 млн барелів нафти на добу.
Агентство також очікує, що у 2026 році частка електрифікованих автомобілів у світових продажах наблизиться до 29%.
Отже, формуються дві протилежні тенденції.
З одного боку, світ потребує дедалі більше дизеля для забезпечення промисловості, логістики та інших секторів економіки.
З іншого — бензин поступово стикається з посиленням конкуренції з боку електричного транспорту.
Саме поєднання цих процесів може створити ситуацію, коли виробництво бензину зростатиме швидше, ніж попит на нього.
Дизель може залишатися дорогим навіть за дешевої нафти
Ціна сирої нафти та ціни готових нафтопродуктів пов’язані, але не є тотожними.
Нафта може дешевшати через збільшення видобутку та пропозиції. Водночас дизель здатний залишатися дорогим через обмежені переробні потужності, складну логістику та потребу поповнення резервів.
Бензин, навпаки, може дешевшати швидше, якщо його виробництво перевищуватиме попит.
Прогнози вартості нафти на 2027 рік суттєво різняться. Зокрема, в авторській аналітиці наведено оцінку Reuters щодо можливого середнього рівня Brent близько 65 доларів за барель та прогноз американського EIA на рівні 83,74 долара.
Така різниця відображає високу невизначеність, пов’язану з геополітичною ситуацією, постачанням через Ормузьку протоку, ризиками для нафтової інфраструктури та світовою логістикою.
Тому сценарій одночасно дорогого дизеля та дешевшого бензину є можливим, але не гарантованим.
Головний парадокс: боротьба з дефіцитом дизеля може здешевити бензин
Світовий паливний ринок може вступати в період, коли ціни на дизель і бензин дедалі частіше рухатимуться в різних напрямках.
Дизель залишається стратегічно важливим ресурсом для економіки, оборони, аграрного сектору та логістики. Бензин водночас поступово стикається зі зміною структури споживання через розвиток електричного транспорту.
Якщо нафтопереробні компанії нарощуватимуть виробництво заради дефіцитного дизеля, вони можуть одночасно створювати надлишкову пропозицію бензину.
При цьому можливе здешевлення бензину здатне тимчасово підвищити економічну привабливість автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння, навіть на тлі глобальної електрифікації транспорту.
Таким чином, головний парадокс світової паливної кризи полягає в тому, що бензин може дешевшати не через відсутність попиту на нього, а через надзвичайно високий попит на дизель.
Для України, яка залежить від імпорту нафтопродуктів, ці тенденції важливі з погляду прогнозування закупівельних цін, стабільності постачання та оцінки ризиків для паливного ринку. Водночас зміна світових котирувань не означає автоматичної аналогічної зміни цін на українських АЗС, адже на них впливають логістика, валютний курс, податки та інші витрати.
Більше деталей, розрахунків та авторських висновків — у колонці Тетяни Думенкової «Світ грузне в дизель-кризі. Чому це може обвалити ціни на бензин?» на OBOZ.UA.