«Новий закон про МЗНН, який мав би підвищити енергетичну безпеку, натомість може призвести до дефіциту пального та укріплення монополії. Чи не стане він ще однією пасткою для бізнесу?»
Паливний ринок безумовно відіграє стратегічну роль в економіці країни. І план його функціонування потребує відповідного рівня підходу. Але коли нові механізми впровадження на ринку обмежують його вільне наповнення ресурсом, то варто розглянути іншу сторону наслідків таких новотворень та звернути увагу на них.

АПЕБ, спеціально для ресурсу “Mind.ua“, поділилася своєю думкою та позицією щодо закону про МЗНН. Комплекс питань до закону, враховуючи реалії сьогодення і не тільки, можна тезово поділити на декілька частин.

Безпека
На тлі масованих ударів рф по критичній інфраструктурі України, а саме по об’єктам нафтогазової галузі, закон прямо сприяє збільшенню цілей для ворога. Це призводить до прямого ризику виникнення дефіциту (у випадку знищення великої кількості пального), під гаслом якого і лобіювався закон про МЗНН.
Задля уникнення скупчення великого об’єму нафтопродуктів на стаціонарних складах зберігання ПММ, чимало постачальників переорієнтували свій бізнес на торгівлю «з колес».

Страхування ризиків
Цей аспект взагалі упущений і не відпрацьований. Коефіцієнт страхових ризиків у період їх максимальної вірогідності є максимальним, що ставить під сумнів доцільність таких дій в той час, коли ринок сам уже відпрацював механізми по їх уникненню.
Страхові компанії не провадять страхування складів зберігання ПММ на випадок всякого роду військових дій або військових заходів.

Антиконкуренція і узурпація ринку
Досить відомим фактом є те, які гравці ринку активно “штовхали” впровадження таких змін на ринку. Це прямо порушує антимонопольне законодавство щодо вільної конкуренції на ринку і має бути досліджено АМКУ.
Власники складів зберігання потирають руки і радіють таким змінам, адже багато дрібних трейдерів не зможуть імпортувати пальне, що є прямим обмеженням постачань ресурсу на ринок. А дрібні трейдери — це саме ті винахідники інновацій ринку, які вміють оптимізовувати логістику, канали постачань і в цілому процеси задля мінімізації собівартості ресурсу. Звісно, лобістам це не подобається.

Розосередженість ресурсу і його вільний рух
Дефіцит на ринку виникає при будь-якому втручанні зовнішніх чинників в процес постачання. А пряме обмеження в розмитненні пального спричинить спочатку дефіцит, потім стабілізацію, після якої настане суттєве здорожчання всіх видів пального через:
а) можливість тримати високу маржу тими імпортерами, які це зможуть робити;
б) включення в собівартість всіх витрат, що пов’язані із дією механізмів закону.

Олігополія
Навіть при бажанні трейдера створити резерв при відсутності власного парку зберігання, можливість надати таке право чи не надати залишається за компанією, яка має цей парк зберігання, тобто його конкурентом. Це прямо сприяє олігополізації ринку з подальшими негативними наслідками. Прикладом можуть бути подібні випадки інших галузей.

Обмеженість парку зберігання
Уже неодноразово гравці паливного ринку підіймали питання того, що для дії закону навіть у короткостроковому періоді в Україні не достатньо резервуарного парку для створення стратегічного резерву пального.

Замороження ресурсу і обігових коштів
При створенні резерву пальне “заморожується” разом з коштами, які витрачені на його придбання, а це сповільнення як подальших постачань гравцями, так і ринку в цілому.
Останні події довели, що не варто сліпо дотримуватись різним директивам інших країн без власного аналізу і врахування темних часів, в яких перебуває Україна. А коли такими нормативами ще й маніпулюють, то це шлях в нікуди.

Позиція Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу»
Асоціація разом із журналістом та експертом з трендингу Михайлом Шубаном дослідила питання впливу закону про МЗНН на ринок.
В Асоціації уважно слідкували за перипетіями, що передували вступу в дію Закону «Про МЗНН». До останнього вірили, що влада відтермінує вступ його в дію, надавали власну аналітику основним положенням цього нормативно-правового акту, відслідковували новини на вебсторінці Міненерго, присвячені результатам робочих зустрічей, які відбувалися в грудні 2024 року за участю великих гравців паливного ринку, Держмитслужби України, Державної податкової служби України, експертних організацій і профільних асоціацій, а також органів оцінки відповідності.

Поспіх, з яким Уряд прийняв ключові постанови, якими затверджувалися Порядок створення, управління та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні, Порядок здійснення моніторингу якості і безпечності нафтопродуктів в Україні, Порядок здійснення моніторингу обсягів на ринках нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу в Україні, Порядок функціонування та ведення електронної системи репортингу, теж не вселяв оптимізму в те, що Закон запрацює в повному обсязі з 24 грудня 2024 року.

Варто зазначити, що влада все ж пішла назустріч бізнесу, відтермінувавши низку умов до припинення воєнного часу й протягом наступних 6 місяців. Разом з тим питання доцільності та своєчасності старту програми створення МЗНН в Україні залишається відкритим та сумнівним.

Запровадження державою системи МЗНН, обов’язкових авансових платежів з АЗС, підвищення ставок акцизного податку на пальне сформували у представників МСБ паливного ринку стійку думку: під гаслом покращень та слідування вимогам ЄС лобіюються та приймаються закони, направлені на монополізацію ринку пального в Україні крупними гравцями.