Україна сьогодні — держава, яка водночас адаптується до нових європейських норм і продовжує жити в умовах війни. У цих обставинах питання ціни на пальне перетворюється з побутового на стратегічне. І тут важливо не лише рахувати гривні на стелі АЗС, а й розуміти причини та тенденції, які формують цю цифру.
Європейські акцизи — українська перспектива
“Ціни на пальне в Україні досі нижчі, ніж у більшості країн Європи. Наприклад, бензин А-95 у нас коштує близько 1,28 євро за літр, у той час як у Німеччині — понад 1,60 євро. Це наслідок нижчих ставок акцизного податку” відмітила Тетяна Думенкова в ефірі телеканалу Ми Україна плюс. Та європейський вектор розвитку зобов’язує Україну “гармонізувати” податкову політику. До 2028 року ставки акцизів поступово зростатимуть — і це вже закладено в українське законодавство.
Для порівняння: у країнах ЄС середні ставки становлять 552 €/1000 л (бензин), 400–450 €/1000 л (дизель), близько 105 €/1000 л (LPG). Вартість акцизу у ЄС формує до 40–50% ціни пального. В Україні — поки менше 30%, але частка зростає щороку. Для споживача це означає: пальне дорожчатиме. Для бізнесу — зростатимуть фінансові навантаження, які потрібно враховувати в плануванні та ціноутворенні. Ціни в Україні й надалі наближатимуться до європейських — не через ринок, а через фіскальну політику.
Податки і нові регулювання: стабільність без передбачуваності
З 2024 року в галузі діє фіксований авансовий податок на прибуток, який підлягає сплаті незалежно від реальних доходів. Це створює додаткове навантаження, особливо для малого і середнього бізнесу, який є основою паливної інфраструктури в регіонах. І це не єдина зміна, яка впливає та буде впливати на ціну пального для кінцевого споживача.
Найближчим часом ринок стикатиметься з новими викликами:
- Закон про стратегічні запаси пального
- Збільшення акцизного навантаження
- Коливання євро, у якому номіновані акцизи
- Потенційне зростання логістичних витрат
У найближчій перспективі українці можуть відчути незначне зниження цін на пальне до 1,5 гривні за літр. Причини: стабільний валютний курс і тимчасове здешевлення нафти. Проте довгострокові тенденції залишаються незмінними: зростання акцизів, нові законодавчі вимоги щодо стратегічних запасів, загальносвітова інфляція — усе це формує тренд на поступове підвищення вартості пального. Прогнози Нацбанку вже зараз свідчать: у 2025-2026 роках темпи зростання цін перевищать 13 %.
Споживач має знати, за що платить
Ціну на пальне неможливо передбачити з граничною точністю. Вона формується з урахуванням вартості нафти, валютного курсу, геополітичної ситуації, дій регулятора, стану логістики, фіскальної політики. Це — система, де кожен елемент має значення, а тому ключ до стабільності — у прогнозованості рішень.
Кожен водій має право на якісне пальне, чесну ціну і достовірну інформацію. Тільки інформований споживач здатен впливати на сервіс, який отримує. І тільки стабільне регулювання дозволяє бізнесу — великому і малому — працювати не на виживання, а на розвиток.
Наш принцип — чесні правила гри
Для ринку пального важливі не тільки ціни. Потрібні зрозумілі правила, стабільне податкове поле, прогнозованість рішень і взаємодія з державою. Бізнес готовий інвестувати — у якість, у безпеку, у резервні запаси. Але в обмін він очікує державного партнерства. Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» завжди відстоює цивілізовану модель ринку. У центрі цієї моделі — не цифра, а відповідальність перед суспільством і країною.
Для українського бізнесу дуже важливо, щоб ринок залишався прогнозованим і зрозумілим. Особливо це важливо для малого та середнього бізнесу — саме ці компанії тримають економіку та забезпечують тисячі робочих місць у регіонах. Кожен український водій має право знати, за що він платить, і бути впевненим у прозорості ціноутворення. Саме тому ми працюємо над тим, щоб паливний ринок був не лише стабільним, а й чесним і зрозумілим для кожного.
Тетяна Думенкова
Заступниця голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу»