Україна впевнено рухається шляхом цифрової трансформації державних сервісів. Сьогодні вже важко уявити роботу бізнесу без електронних дозволів, онлайн-реєстрів чи автоматизованого обміну даними. Проте цифровізація – це не лише переведення паперових процедур у електронний формат. Насамперед це створення таких сервісів, які дозволяють бізнесу працювати швидше, державі – ефективніше, а взаємодії між ними – бути максимально прозорою та прогнозованою.

Саме таким має бути і Єдиний державний інформаційний вебпортал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», розвиток якого визначений одним із пріоритетів цифрової трансформації Державної митної служби України. Його модернізація є важливою складовою євроінтеграційного курсу України, адже здійснюється відповідно до Багаторічного стратегічного плану електронної митниці Європейського Союзу (MASP-C).

Асоціація паливно-енергетичного бізнесу послідовно підтримує цифровізацію державних сервісів та розвиток сучасних електронних механізмів взаємодії бізнесу з державою. Саме тому ми звернулися до Державної митної служби України із низкою практичних пропозицій щодо вдосконалення функціоналу Особистого кабінету «Єдиного вікна».

Коли цифровий сервіс економить тижні роботи

Однією із ключових пропозицій Асоціації стало впровадження в Особистому кабінеті «Єдиного вікна» можливості подавати заяви про внесення змін до митних декларацій у вигляді структурованого електронного документа.

На перший погляд це виглядає як невелике технічне доопрацювання. Насправді ж саме такі рішення формують сучасну сервісну митницю.

Сьогодні після завершення митного оформлення заяви про внесення змін до митної декларації переважно подаються через загальну канцелярію митного органу. Відсутність спеціального цифрового інструменту означає, що бізнес не має можливості автоматично перевірити актуальність відомостей митної декларації, а посадові особи митниці змушені здійснювати додаткову ручну перевірку, переносити інформацію до автоматизованих систем та оформлювати аркуші коригування фактично вручну.

У результаті виникають технічні помилки, повторні коригування та збільшуються строки розгляду заяв.

За інформацією компаній-членів Асоціації, майже 80% аркушів коригування оформлюються із перевищенням строку, встановленого законодавством. Середній строк їх оформлення становить близько 19 днів, тоді як Порядок оформлення аркуша коригування передбачає строк не більше десяти робочих днів.

Саме тому впровадження структурованого електронного сервісу дозволило б автоматично використовувати актуальні дані митної декларації, здійснювати форматно-логічний контроль інформації, скоротити кількість технічних помилок та значно прискорити оформлення документів як для бізнесу, так і для митних органів.

API – наступний етап цифрової митниці

Ще одним напрямом розвитку має стати розширення автоматизованого обміну інформацією через API.

Запуск у 2025 році сервісу автоматичного доступу до власних митних декларацій через API став важливим кроком у цифровізації митних процедур. Проте практика показує, що потенціал такого механізму набагато ширший.

Сьогодні бізнес зацікавлений у можливості автоматично отримувати інформацію щодо руху коштів на єдиному казначейському рахунку, операцій із блокування та вивільнення гарантій, проходження транзитних процедур, а також підтвердження фактичного ввезення чи вивезення товарів.

Це не лише питання комфорту. Автоматизований обмін даними дозволяє компаніям інтегрувати державні сервіси у власні інформаційні системи, скоротити витрати часу на ручне опрацювання інформації, мінімізувати кількість помилок та прискорити прийняття управлінських рішень.

Менше ручної роботи – більше прогнозованості

Практичне значення мають і, на перший погляд, невеликі функціональні зміни.

Наприклад, можливість отримувати повідомлення про перетин державного кордону товарами, які переміщуються за процедурою спільного транзиту Т1, значно спростила б планування логістики та виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Не менш актуальною є можливість експорту інформації про рух коштів на єдиному казначейському рахунку у форматах Excel або CSV. Для великих підприємств це означає можливість автоматизованого аналізу фінансової інформації, інтеграції з корпоративними системами та скорочення часу на виконання рутинних операцій.

Саме з таких, на перший погляд, невеликих сервісів і складається сучасна цифрова екосистема державного управління.

Конструктивний діалог уже триває

Приємно відзначити, що Державна митна служба конструктивно відреагувала на звернення Асоціації та підтвердила відкритість до співпраці з бізнесом. У своїй офіційній відповіді Держмитслужба наголосила, що модернізація вебпорталу «Єдине вікно» здійснюється на постійній основі, а його подальший розвиток відбуватиметься відповідно до оновленого Довгострокового національного стратегічного плану цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації митної служби, який уже враховує вимоги інтеграції до централізованого середовища «єдиного вікна» Європейського Союзу.

Разом із тим Держмитслужба надала свої пояснення щодо окремих пропозицій бізнесу. Зокрема, служба зазначила, що чинна автоматизована система митного оформлення вже використовує структуровані електронні повідомлення для внесення змін до митних декларацій, а тому створення окремого функціоналу в Особистому кабінеті наразі не вважається необхідним. Також було повідомлено, що окремі функції щодо гарантій NCTS вже реалізовані, а повідомлення про перетин кордону для іноземних декларацій Т1 обмежені технічними особливостями Конвенції про процедуру спільного транзиту.

Ми поважаємо позицію Держмитслужби та позитивно оцінюємо відкритість до професійного обговорення. Водночас переконані, що саме практичний досвід користувачів цифрових сервісів має залишатися одним із ключових чинників їх подальшого розвитку.

Цифровізація – це інвестиція у конкурентоспроможність України

Сьогодні цифровізація митних процедур – це вже не питання зручності окремих компаній. Це питання швидкості міжнародної торгівлі, ефективності державного адміністрування та інвестиційної привабливості країни.

Чим менше ручних операцій, тим менше адміністративних бар’єрів, нижчі витрати бізнесу, швидший рух товарів через кордон та вищий рівень довіри до державних інституцій.

Для Асоціації паливно-енергетичного бізнесу цифровізація митниці є важливою складовою створення сучасного регуляторного середовища, яке відповідає європейським стандартам та потребам української економіки.

Ми переконані, що найкращі цифрові рішення народжуються у партнерстві держави та бізнесу. Саме тому й надалі будемо ініціювати практичні пропозиції, спрямовані на спрощення процедур, розвиток електронних сервісів та формування сучасної, відкритої й ефективної митної системи України.