Останніми роками Державна митна служба України зробила суттєвий крок у напрямку цифровізації. Електронне декларування, розвиток «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі», впровадження API-доступу до митних декларацій та поступова відмова від паперових процедур свідчать про системний курс на побудову сучасної митної адміністрації.

Для бізнесу цифровізація – це значно більше, ніж зручний електронний сервіс. Це швидший обмін інформацією, менше адміністративного навантаження, прозоріші процедури, скорочення операційних витрат і мінімізація ризиків, пов’язаних із людським фактором. Саме тому сьогодні розвиток цифрових сервісів стає одним із ключових інструментів підвищення ефективності митного адміністрування.

Однак будь-яка цифрова трансформація має пройти два етапи. Перший – перевести документи в електронний формат. Другий – змінити саму логіку процесів. Саме цей другий етап наразі залишається головним викликом.

Попри значний прогрес, окремі митні процедури й досі фактично залишаються паперовими.

Показовий приклад – внесення змін до митних декларацій. Законодавство вже дозволяє подавати відповідні заяви в електронній формі, однак функціонал Особистого кабінету «Єдиного вікна» поки не дає можливості реалізувати це на практиці. У результаті компанії змушені готувати окремі документи, подавати їх через канцелярії митних органів та чекати на ручне опрацювання.

На перший погляд це може виглядати як суто технічне питання. Насправді ж воно впливає на ефективність усієї процедури.

Відсутність електронного сервісу означає:

• неможливість автоматичної перевірки правильності заповнення заяв;
• ручне перенесення інформації та підвищений ризик технічних помилок;
• додаткове навантаження на працівників митниці;
• збільшення строків внесення змін до митних декларацій.

Практика компаній-членів Асоціації підтверджує цю проблему. У більшості випадків аркуші коригування оформлюються довше, ніж передбачено законодавством: середній строк становить близько 19 днів при нормативних 10 робочих днях.

Це свідчить про те, що наступним логічним кроком розвитку «Єдиного вікна» має стати автоматизація всього процесу внесення змін до митних декларацій, а не лише можливість подати документ в електронному вигляді.

В той же час, одним із найбільш позитивних кроків останнього часу стало впровадження у 2025 році API-доступу до митних декларацій.

Фактично це відкрило новий формат взаємодії між державними інформаційними системами та корпоративними ІТ-рішеннями бізнесу. Автоматизований обмін даними дозволяє інтегрувати митні процеси у внутрішні системи компаній, скорочуючи обсяг ручної роботи та кількість потенційних помилок.

Втім, потенціал API значно ширший.

Бізнес уже сьогодні зацікавлений у можливості автоматично отримувати інформацію щодо:

• руху коштів на єдиному казначейському рахунку;
• блокування та вивільнення митних гарантій;
• операцій NCTS;
• підтвердження фактичного ввезення та вивезення товарів.

Розширення такого функціоналу дозволить не лише скоротити кількість ручних операцій, а й зробить митні процеси більш прогнозованими, контрольованими та інтегрованими із внутрішніми процедурами підприємств.

Ще один напрям, який часто недооцінюється, – можливість експорту інформації з Особистого кабінету.

Сьогодні значна частина даних доступна лише для перегляду через вебінтерфейс. Це означає, що працівники підприємств змушені вручну переносити інформацію до внутрішніх систем або використовувати її без можливості автоматизованої обробки.

Можливість експорту даних у форматах Excel або CSV є відносно невеликим технічним доопрацюванням. Проте саме такі, на перший погляд, прості рішення нерідко дають найбільший практичний ефект: скорочують час на підготовку звітності, спрощують фінансовий аналіз, бухгалтерський облік та внутрішній контроль.

На думку експертів Асоціації, жден цифровий державний сервіс не може розвиватися ефективно без постійного зворотного зв’язку від його користувачів. Саме бізнес щоденно працює із митними інформаційними системами, тому найкраще бачить, які рішення вже працюють ефективно, а які потребують подальшого розвитку. У цьому сенсі вдосконалення Особистого кабінету «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі» варто розглядати не як окремий ІТ-проєкт, а як один із ключових елементів побудови сучасної сервісної митниці.

Чим більше процедур буде автоматизовано, тим менше часу витрачатиметься на технічні операції, тим швидше прийматимуться рішення і тим більше ресурсів залишатиметься як у бізнесу, так і у державних органів для виконання своїх основних функцій.

Українська митниця вже зробила важливі кроки на шляху цифрової трансформації. Проте справжнє «Єдине вікно» – це не просто електронні форми замість паперових документів. Це система, у якій більшість процесів відбувається автоматично, дані безперешкодно взаємодіють між собою, а цифрові сервіси допомагають бізнесу та державі працювати швидше, ефективніше й прозоріше.

Саме така цифровізація здатна стати одним із чинників підвищення конкурентоспроможності України як торговельної держави та наблизити митне адміністрування до найкращих європейських практик.