Україна змогла подолати паливну кризу 2022 року та повністю перебудувати логістику постачання нафтопродуктів. Однак нова модель ринку залишається значною мірою залежною від європейських нафтопереробних заводів, портів, терміналів, залізниці та прикордонної інфраструктури. Тому можливі удари по енергетичних об’єктах у країнах ЄС мають розглядатися як один зі сценаріїв, до якого Україні необхідно готуватися заздалегідь.
Про це у своїй колонці для OBOZ.UA зазначила заступниця голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу» Тетяна Думенкова.
Пальне є, але критично важливо, де саме воно знаходиться
Після зупинки Кременчуцького НПЗ, руйнування нафтобаз і втрати традиційних маршрутів постачання Україна фактично перейшла на імпортну модель забезпечення пальним. Сьогодні значна частина бензину й дизельного пального надходить із європейських заводів, портів і терміналів.
Ця система є значно стійкішою, ніж навесні 2022 року, але водночас має власні вразливості. Наявність нафтопродуктів на світовому ринку ще не гарантує можливості швидко доставити їх в Україну. Для цього потрібні вільні портові потужності, резервуари, вагони-цистерни, бензовози, залізничні маршрути та пропускна спроможність кордону.
Особливо критичною така залежність може стати взимку, коли дизельне пальне та бензин необхідні не лише для транспорту, а й для роботи генераторів у лікарнях, котельнях, водоканалах, аптеках, об’єктах зв’язку, магазинах та житлових будинках.
Найбільші ризики пов’язані з дизельним пальним
Європейський ринок має суттєвий структурний надлишок бензину, тому навіть серйозне скорочення виробництва на окремих НПЗ не обов’язково призведе до критичної нестачі А-95.
З дизельним пальним ситуація складніша: Європейський Союз сам залежить від його імпорту. У разі одночасного припинення роботи великих НПЗ у Польщі, Литві або Румунії ці держави будуть змушені конкурувати з Україною за ті самі танкерні партії, портові потужності та транспорт.
За такого сценарію проблема виникне не через повну відсутність пального у світі, а через неможливість оперативно отримати необхідний ресурс у потрібному місці, за прийнятною ціною та з доступною логістикою.
Які рішення необхідно готувати
На думку Тетяни Думенкової, Україна має вже зараз прорахувати сценарії втрати 25%, 50% і 100% переробних потужностей ключових країн-постачальників, окремо передбачивши варіанти, за яких європейські порти продовжують працювати або також зазнають пошкоджень.
Для кожного такого сценарію мають бути визначені альтернативні постачальники, необхідні обсяги ресурсу, резервні маршрути та відповідальні за координацію.
Крім того, необхідно заздалегідь резервувати не лише саме пальне, а й можливість його швидкого отримання: портові слоти, термінальні потужності, танкерні партії, вагони-цистерни та транспортні коридори через кордон. У кризовій ситуації дефіцит часто виникає не через відсутність продукту, а через нестачу доступної інфраструктури для його доставки.
Окремим напрямом має стати формування розподілених запасів готового зимового дизельного пального для лікарень, водоканалів, котелень, об’єктів мобільного зв’язку, комунального транспорту та інших критичних служб.
Кожна громада повинна мати точні розрахунки споживання генераторів і розуміти, на скільки годин або діб вистачить наявного ресурсу у разі тривалого відключення електроенергії.
Паливна безпека потребує «плану Б»
Сценарій масованих атак на НПЗ країн ЄС залишається крайнім і не повинен подаватися як неминучий. Водночас енергетична безпека будується не на припущенні, що певна подія не відбудеться, а на готовності держави діяти, якщо вона все ж станеться.
Україна вже довела, що здатна в короткі строки перебудувати паливну логістику. Проте під час нової масштабної кризи часу на створення системи постачання з нуля може не бути.
Саме тому завдання держави, громад і бізнесу — заздалегідь сформувати резервні механізми, диверсифікувати маршрути, закріпити домовленості з європейськими партнерами та визначити пріоритетність забезпечення критичної інфраструктури.
Детальну колонку Тетяни Думенкової «А що, якщо “удар по НПЗ в ЄС”? Чи заправимо генератор взимку?» читайте на OBOZ.UA
