АПЕБ вітає послідовний крок уперед у побудові конструктивного діалогу між оновленим Бюро економічної безпеки та бізнес-спільнотою в межах конференції «Співпраця оновленого БЕБ та сумлінного бізнесу — перше півріччя». Захід зібрав майже 100 учасників: Бізнес омбудсмена України, керівників провідних бізнес-асоціацій, адвокатських об’єднань, міжнародних торговельних палат та керівників компаній.

Подія засвідчила зміну підходу — від силового реагування до аналітичної роботи, від формального контролю до професійної дискусії про системні причини тіньових явищ.

Це важливо для всієї економіки.
І особливо — для паливного роздрібу.

Нелегальні АЗС: проблема не нова, але боротьба стала системною

Скажемо прямо: нелегальні АЗС не з’явилися вчора. Вони існували роками. Ринок знав про них. Чесний бізнес працював поруч із ними в нерівних умовах.

Тому системна робота правоохоронних та аналітичних органів із виявлення і припинення діяльності нелегальних АЗС, які працюють без ліцензій або з грубими порушеннями, — це безумовно позитивний сигнал.

Це крок до очищення конкурентного середовища. Це реальна боротьба з тінню. І саме такий підхід АПЕБ послідовно підтримує. Але водночас важливо не змішувати різні процеси і чесно називати речі своїми іменами.

600 анульованих ліцензій: де закінчується детінізація і починається тиск

Після запровадження механізму авансових внесків з податку на прибуток для роздрібних ліцензіатів було анульовано близько 600 ліцензій. Для паливного ринку це суттєва цифра.

І тут принципово важливо розмежувати:

▪ ліквідація нелегальних АЗС, які працювали без дозвільних документів або з грубими порушеннями, — це очищення ринку і необхідний крок;

▪ анулювання ліцензій у легальних малих та незалежних операторів, які не змогли адаптуватися до нової фіскальної моделі, — це вже інший економічний процес.

Бо в такому випадку ми маємо справу не лише з детінізацією, а зі структурною трансформацією ринку під тиском регуляторних рішень.

Головне питання: чому частина бізнесу пішла в тінь

АПЕБ наголошує: частина операторів була вимушена піти з легального поля не через небажання платити податки, а через неможливість працювати за новими правилами гри.

Механізм авансових внесків:

• не враховує масштаб бізнесу;
• не враховує регіональну специфіку;
• не враховує фактичну прибутковість;
• створює непропорційне навантаження саме на малий та середній бізнес.

Для великих мереж — це фінансова модель.
Для малого оператора — часто касовий розрив або втрата ліквідності.

У такій ситуації частина бізнесу:

• змушена згорнути діяльність;
• або продає активи;
• або, що найгірше, виштовхується в тінь, де зникає податковий контроль і прозорість.

І це — ключовий парадокс: інструмент, який декларується як антиподатковий, у певних випадках працює як фактор тінізації.

АПЕБ послідовно виступає:

• за системну боротьбу з нелегальними АЗС;
• за професійну аналітичну роботу БЕБ;
• за співпрацю держави і сумлінного бізнесу;
• за детінізацію без дискримінаційних інструментів;
• за перегляд регуляторних рішень, які виштовхують легальний МСБ з ринку.

Співпраця оновленого БЕБ з бізнесом — це правильний і необхідний напрямок. Системне закриття нелегальних АЗС — це безумовний позитив. Але детінізація не може зводитися лише до фіскального результату або кількості анульованих ліцензій.

Вона має означати:

• скорочення реального тіньового сегменту,
• збереження легального малого і середнього бізнесу,
• конкурентний, збалансований і стійкий паливний ринок.

Бо через кілька років ми всі працюватимемо в тому середовищі, яке формуємо сьогодні. І краще чесно й професійно говорити про це зараз — ніж пізніше констатувати перекоси.