Уряд ухвалив законопроєкт, який передбачає запровадження авансових податкових платежів для автозаправних станцій (АЗС). Власники заправок повинні сплачувати щомісяця 30 000, 45 000 або 60 000 гривень залежно від типу пального та супутніх послуг. Цей крок пояснюють необхідністю поповнення бюджету під час воєнного стану. Проте бізнес-спільнота, особливо представники малого та середнього бізнесу (МСБ), наголошують на значних ризиках.
АЗС вже є важливим джерелом податкових надходжень. За даними Державної податкової служби, у 2023 році галузь забезпечила понад 60 млрд грн акцизів, із яких вагому частку сплатили регіональні мережі. Середній податок для однієї станції варіюється залежно від обсягів продажу і додаткові авансові платежі можуть стати критичними для багатьох операторів.
Як авансовий податок вплине на бізнес?
- Загроза закриття малих АЗС
Експерти галузі прогнозують, що близько 2 000 АЗС, переважно у віддалених регіонах, можуть припинити діяльність через надмірне податкове навантаження. Ці станції працюють із низькою маржею, продаючи переважно скраплений газ. Авансові платежі, які не враховують реальні доходи, створюють дисбаланс, змушуючи операторів зупиняти діяльність.
- Зростання тіньового ринку.
Високе навантаження може спонукати частину операторів переходити “в тінь”. За оцінками Інституту соціально-економічних досліджень, у 2023 році тіньовий сегмент на ринку пального становив близько 20%. Запровадження фіксованих авансових податків ризикує збільшити цей показник у 2025 році, що знизить прозорість ринку та бюджетні надходження.
Економічні наслідки
- Скорочення податкових надходжень
Закриття малих АЗС призведе до втрати податків для місцевих бюджетів. За даними дослідження Центру економічного відновлення, навіть якщо великі оператори частково компенсують втрати, скорочення платників податків у регіонах стане суттєвим ударом для економіки.
- Підвищення цін на пальне
Додаткові витрати бізнесу, спричинені авансовими податками, ймовірно, будуть перекладені на кінцевого споживача. Це вплине на вартість пального, погіршить купівельну спроможність населення, особливо у віддалених регіонах.
Вплив на інфраструктуру
- Втрата доступності послуг
Закриття малих станцій може призвести до логістичних проблем у сільській місцевості, де часто працює лише одна АЗС. Це вплине не лише на постачання пального, а й на доступ до товарів першої необхідності, які часто реалізуються через ці станції.
- Дисбаланс розвитку регіонів
Великим мережам економічно невигідно розвивати інфраструктуру у віддалених районах. Це призведе до подальшої централізації ринку, зниження конкуренції та залежності від великих операторів.
Думка Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу»
Асоціація зазначає, що запровадження авансового податку в поточному форматі суперечить принципам рівності й прозорості. Фіксовані суми створюють додатковий тягар для малих і регіональних операторів, які забезпечують до 40% постачання пального в Україні.
Тетяна Думенкова (заступник голови асоціації) вважає справедливим:
– Запровадити диференційовані ставки податку, залежно від обсягів реалізації та регіонального розташування.
– Забезпечити державну підтримку малих АЗС у формі податкових пільг чи субсидій для компаній, станції яких працюють у віддалених населених пунктах.
– Посилити контроль за прозорістю ринку, зокрема щодо уникнення нелегальних операцій.
Підтримка МСБ є запорукою сталого розвитку місцевої інфраструктури та економіки України. В умовах війни важливо не лише наповнювати бюджет, але й забезпечувати економічну стабільність, зберігати робочі місця та доступ до послуг у регіонах.