Ця пам’ятка містить практичний алгоритм дій для підприємств, майно яких пошкоджене або знищене внаслідок ракетного удару, атаки БпЛА, артилерійського обстрілу, вибуху, пожежі, ударної хвилі або падіння уламків.

Правильна фіксація події та збитків необхідна для:

• отримання страхової виплати;
• звернення за державною підтримкою;
• отримання компенсації за програмою Експортно-кредитного агентства України;
• залучення кредитного або грантового фінансування на відновлення;
• подання у майбутньому міжнародної вимоги про відшкодування збитків, завданих Російською Федерацією;
• підтвердження втрати майна в бухгалтерському, податковому та іншому обліку.

1. ПЕРШІ ДІЇ ПІСЛЯ ОБСТРІЛУ

Насамперед — безпека людей

1. Припиніть роботу об’єкта та організуйте евакуацію працівників і відвідувачів.
2. Не допускайте людей до пошкоджених будівель, резервуарів, електрообладнання, технологічних установок та інших небезпечних зон.
3. Викличте ДСНС за номером 101, поліцію — 102, а за наявності постраждалих — екстрену медичну допомогу за номером 103.
4. Не переміщуйте уламки, пошкоджене обладнання та інші речові докази до прибуття відповідних служб, крім випадків, коли це необхідно для порятунку людей, гасіння пожежі або запобігання подальшій небезпеці.

Для АЗС, нафтобаз та інших паливних об’єктів

За можливості та без ризику для людей:

• припиніть відпуск і приймання пального;
• знеструмте пошкоджене обладнання;
• перекрийте подачу пального;
• ізолюйте пошкоджені резервуари, трубопроводи та технологічні системи;
• не допускайте розтікання пального та потрапляння нафтопродуктів у ґрунт, каналізацію або водойми;
• повідомте ДСНС про витік пального, загрозу вибуху, пожежі чи забруднення;
• у разі забруднення довкілля забезпечте його окрему фіксацію та повідомлення компетентних органів.

Усі невідкладні роботи, під час яких змінюється стан пошкодженого об’єкта, необхідно фіксувати на фото та відео.

2. ЗАФІКСУЙТЕ ФАКТ ОБСТРІЛУ

Зверніться до поліції

Подайте заяву про кримінальне правопорушення та отримайте:

• підтвердження прийняття заяви;
• номер кримінального провадження;
• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• за можливості — копію протоколу огляду місця події або інші матеріали, що можуть бути надані підприємству.

У заяві потрібно зазначити:

• дату й орієнтовний час події;
• точну адресу об’єкта;
• обставини обстрілу;
• попередній перелік пошкодженого або знищеного майна;
• наявність пожежі, вибуху, ударної хвилі, уламків чи витоку пального;
• інформацію про постраждалих, якщо вони є.

Перевірте, щоб у документах було правильно зазначено найменування підприємства, адресу та конкретний об’єкт.

Отримайте документи ДСНС

Якщо сталася пожежа, вибух, руйнування або витік небезпечних речовин, отримайте акт, довідку чи інший документ ДСНС про:

• факт виїзду;
• дату й місце події;
• характер руйнувань;
• наявність пожежі або вибуху;
• проведені аварійно-рятувальні роботи;
• попередню причину події, якщо її встановлено.

За можливості також отримайте документи місцевої влади, військової адміністрації або комісії, яка проводила обстеження пошкодженого об’єкта.

3. ПРОВЕДІТЬ ФОТО- ТА ВІДЕОФІКСАЦІЮ

Зніміть:

• загальний вигляд території;
• фасади, покрівлю, стіни, перекриття та внутрішні приміщення;
• кожен пошкоджений об’єкт окремо;
• обладнання, резервуари, колонки, трубопроводи, генератори та інженерні мережі;
• транспорт і спецтехніку;
• товарні залишки, пальне, сировину та готову продукцію;
• уламки, вирви, сліди пожежі, вибуху й ударної хвилі;
• пошкоджені документи, сервери, касове та облікове обладнання;
• наслідки розливу пального або забруднення території.

Під час зйомки бажано зафіксувати:

• дату і час;
• адресу або геолокацію;
• назву об’єкта;
• інвентарні та серійні номери обладнання;
• номери резервуарів, транспортних засобів та інших активів.

Збережіть оригінали файлів. Не обмежуйтеся фотографіями, переданими через месенджери, оскільки під час пересилання може втрачатися їхня якість і технічна інформація.

За можливості збережіть записи камер відеоспостереження, систем контролю доступу, касового обладнання, телеметрії та систем вимірювання залишків пального.

4. ОФОРМІТЬ ВНУТРІШНІ ДОКУМЕНТИ ПІДПРИЄМСТВА

Керівнику підприємства доцільно видати наказ про:

• створення комісії з фіксації наслідків обстрілу;
• проведення інвентаризації;
• визначення відповідальних осіб;
• забезпечення фото- і відеофіксації;
• збереження пошкодженого майна та документів;
• підготовку матеріалів для оцінки збитків.

Комісія складає внутрішній акт, у якому зазначає:

• дату, місце та обставини події;
• перелік пошкодженого, знищеного або втраченого майна;
• інвентарні та серійні номери;
• балансову вартість;
• попередній ступінь пошкодження;
• можливість подальшого використання або відновлення;
• необхідність демонтажу чи утилізації;
• наявність фото, відео та документів державних органів.

Не списуйте та не утилізуйте майно до завершення його належної фіксації, технічного обстеження та оцінки. Якщо невідкладний демонтаж необхідний з міркувань безпеки, зафіксуйте стан майна до, під час і після проведення робіт.

5. ПРОВЕДІТЬ ІНВЕНТАРИЗАЦІЮ ВСІХ ВТРАТ

Фіксуйте не лише майно, яке може бути охоплене конкретною державною програмою, а всі фактичні втрати підприємства.

Окремо облікуйте:

Нерухоме майно

• будівлі;
• споруди;
• приміщення;
• навіси;
• під’їзні шляхи;
• інші конструктивні елементи.

Виробниче та технологічне обладнання

• паливороздавальні колонки;
• насоси;
• резервуари;
• технологічні установки;
• генератори;
• компресори;
• касове обладнання;
• сервери;
• системи автоматизації й контролю.

Інженерні мережі

• електропостачання;
• водопостачання;
• каналізація;
• вентиляція;
• опалення;
• внутрішні технологічні комунікації.

Інше майно та втрати

• транспорт і спецтехніка;
• пальне;
• мастильні матеріали;
• товарні залишки;
• сировина;
• готова продукція;
• меблі й офісне обладнання;
• документи та електронні дані;
• витрати на аварійні роботи, демонтаж, очищення й утилізацію;
• витрати на ліквідацію розливів і відновлення довкілля;
• втрати від зупинення роботи та недоотриманий дохід.

Важливо: не всі перелічені втрати компенсуються за програмою ЕКА. Однак їх необхідно зафіксувати для страхування, бухгалтерського обліку, судового захисту, міжнародних вимог та інших програм підтримки.

6. ЗБЕРІТЬ ДОКУМЕНТИ НА МАЙНО

Підготуйте та збережіть копії:

• документів про право власності;
• витягів із Державного реєстру речових прав;
• договорів купівлі-продажу, поставки, підряду чи лізингу;
• технічних паспортів;
• проєктної та дозвільної документації;
• актів введення в експлуатацію;
• інвентарних карток;
• актів приймання-передачі;
• накладних, рахунків та платіжних документів;
• документів про походження й вартість обладнання;
• бухгалтерських регістрів;
• документів про залишки пального, товарів і сировини;
• документів на транспортні засоби;
• договорів оренди, якщо підприємство користується чужим майном.

Якщо оригінали знищені, розпочніть їх відновлення через державні реєстри, контрагентів, банки, нотаріусів, постачальників та архіви.

7. ЗАМОВТЕ ТЕХНІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ОЦІНКУ ЗБИТКІВ

Залучіть уповноважених фахівців для проведення:

• комісійного або технічного обстеження;
• визначення технічного стану об’єкта;
• встановлення можливості відновлення;
• визначення необхідності демонтажу;
• оцінки прямого реального збитку.

За результатами мають бути оформлені, залежно від виду майна та процедури:

• акт обстеження;
• звіт із висновком про технічний стан;
• акт або звіт про оцінку збитків;
• висновок експерта чи судова експертиза.

Оцінка повинна проводитися окремо щодо кожного об’єкта майна та містити суму прямого реального збитку.

Для паливних підприємств доцільно окремо оцінювати:

• будівлі та споруди;
• виробниче обладнання;
• резервуари й технологічні системи;
• інженерні мережі;
• пальне та товарні залишки;
• транспорт;
• екологічні наслідки;
• витрати на демонтаж і відновлення.

8. СФОРМУЙТЕ «ДОСЬЄ ЗБИТКІВ»

Створіть окрему паперову й електронну справу, до якої включіть:

1. наказ керівника;
2. внутрішній акт комісії;
3. інвентаризаційні документи;
4. заяву до поліції та витяг з ЄРДР;
5. документи ДСНС;
6. документи місцевої влади або військової адміністрації;
7. фото- та відеоматеріали;
8. документи про право власності;
9. технічні паспорти;
10. акти технічного обстеження;
11. звіти про оцінку;
12. бухгалтерські документи;
13. документи про аварійні, демонтажні та відновлювальні роботи;
14. договори страхування та листування зі страховиком;
15. листування з державними органами, банками та фондами;
16. підтвердження внесення інформації до державних реєстрів.

Для кожного пошкодженого об’єкта бажано сформувати окремий комплект документів.

9. ПОВІДОМТЕ СТРАХОВУ КОМПАНІЮ

Якщо майно застраховане:

• негайно повідомте страховика;
• дотримуйтеся строку і способу повідомлення, передбачених договором;
• отримайте письмове підтвердження реєстрації звернення;
• узгодьте огляд пошкодженого майна;
• не проводьте демонтаж або утилізацію без погодження зі страховиком, крім невідкладних робіт для порятунку людей та запобігання подальшим збиткам;
• зберігайте всі документи щодо витрат на локалізацію та ліквідацію наслідків.

Страхову виплату та державну компенсацію не можна отримати двічі за один і той самий збиток. Отримані страхові або інші виплати враховуються під час визначення розміру компенсації.

10. ПРОГРАМА ЕКА: ХТО МОЖЕ ОТРИМАТИ КОМПЕНСАЦІЮ

З 1 січня 2026 року діє державна програма часткової компенсації вартості майна, пошкодженого або знищеного внаслідок збройної агресії РФ. Програму адмініструє Експортно-кредитне агентство України.

Учасниками можуть бути юридичні особи та фізичні особи — підприємці, крім суб’єктів державного й комунального секторів економіки.

Головна умова

Компенсація надається лише за майно, яке було пошкоджене або знищене після того, як підприємство стало учасником програми та включило відповідне майно до заяви.

Програма не компенсує збитки, які виникли до набуття підприємством статусу учасника.

11. НА ЯКИХ ТЕРИТОРІЯХ ДІЄ ПРОГРАМА ЕКА

Механізм компенсації пошкодженого або знищеного майна поширюється на майно, розташоване в областях підвищеного ризику:

• Дніпропетровській;
• Донецькій;
• Запорізькій;
• Миколаївській;
• Одеській;
• Полтавській;
• Сумській;
• Харківській;
• Херсонській;
• Чернігівській.

Програма не поширюється на тимчасово окуповані території, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації.

Актуальний статус конкретної територіальної громади необхідно перевіряти на дату подання заяви.

12. ЯКЕ МАЙНО МОЖНА ВКЛЮЧИТИ ДО ПРОГРАМИ ЕКА

Програма поширюється на майно, яке:

• належить підприємству на праві власності;
• використовується або використовувалося до пошкодження в основній діяльності.

До програми можна включити:

Будівлі та споруди

Виробничі, адміністративні, складські та інші будівлі й споруди, а також окремі приміщення, що є частинами будівель.

Виробниче обладнання

Машини, апарати, інструменти, пристрої та устаткування, які використовуються під час виконання робіт, виробництва продукції або надання послуг.

Інженерні мережі та комунікації

Обладнання, споруди й комунікації, що забезпечують електро-, газо-, тепло- та водопостачання, вентиляцію і каналізацію належних підприємству будівель та споруд.

Програма не містить прямої підстави для компенсації:

• транспортних засобів;
• пального;
• товарних залишків;
• сировини;
• готової продукції;
• готівки;
• упущеної вигоди;
• недоотриманого доходу;
• збитків від простою.

Такі втрати потрібно фіксувати окремо для інших механізмів відшкодування.

13. ЯК СТАТИ УЧАСНИКОМ ПРОГРАМИ ЕКА

Підприємство повинно:

1. Визначити майно, яке включається до програми.
2. Самостійно визначити суму ймовірного збитку щодо кожного об’єкта в межах його вартості.
3. Сплатити одноразовий внесок.
4. Подати заяву до ЕКА.
5. Додати необхідні документи.

Розмір внеску

Внесок становить 0,5% загальної заявленої суми ймовірного збитку.

Водночас сукупна сума внесків не може перевищувати 0,5% максимального ліміту компенсації. За чинного ліміту 30 млн грн найбільша сукупна сума внесків становить 150 тис. грн.

Документи для участі

До заяви додаються:

• документи про право власності на майно;
• витяг із ЄДР, сформований не раніше ніж за 10 календарних днів до подання заяви;
• підтвердження сплати внеску;
• документи про повноваження підписанта, якщо відповідних даних немає в ЄДР;
• копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків підписанта.

Для вступу до програми звіт про оцінку майна не вимагається, а попередній огляд майна ЕКА не проводиться.

ЕКА перевіряє документи протягом 30 календарних днів та повідомляє про включення підприємства до програми або про необхідність усунення недоліків.

14. РОЗМІР КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ПРОГРАМОЮ ЕКА

Максимальний сукупний розмір компенсації становить:

до 30 млн грн на одного суб’єкта господарювання протягом усього строку дії програми.

Компенсація не може перевищувати:

• прямий реальний збиток;
• заявлену суму ймовірного збитку щодо відповідного майна;
• установлений загальний ліміт;
• вартість майна.

Сплата внеску в розмірі 0,5% не гарантує автоматичної виплати 30 млн грн. Фактична сума визначається за підтвердженим прямим збитком з урахуванням страхових та інших отриманих виплат.

15. ЯК УЧАСНИКУ ПРОГРАМИ ОТРИМАТИ КОМПЕНСАЦІЮ ПІСЛЯ ОБСТРІЛУ

Після пошкодження майна необхідно:

1. Виконати всі дії з фіксації події та збитків, зазначені в цій пам’ятці.
2. Провести технічне обстеження та оцінку прямого реального збитку.
3. Забезпечити внесення документів та інформації про пошкоджене майно до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів і диверсій, спричинених збройною агресією РФ.
4. Подати до ЕКА заяву про компенсацію.
5. Додати документи, передбачені програмою.

До Реєстру, зокрема, мають бути внесені:

• документи про право власності;
• фотографії пошкодженого або знищеного майна — за наявності;
• акт комісійного чи технічного обстеження;
• звіт із висновком про технічний стан;
• документи поліції, ДСНС або інших органів;
• технічний паспорт;
• акт і звіт про оцінку або експертизу з визначенням прямого реального збитку щодо кожного об’єкта окремо.

До заяви в ЕКА також додаються:

• довідка про відсутність податкової заборгованості або належним чином засвідчений витяг про стан розрахунків із бюджетом;
• актуальний витяг із ЄДР;
• документи про повноваження підписанта;
• копії паспорта та податкового номера підписанта.

Подання заяви про компенсацію означає приєднання підприємства до договору про відступлення державі права вимоги до Російської Федерації в частині збитку, який компенсується державою.

16. СТРОКИ РОЗГЛЯДУ

ЕКА розглядає заяву про компенсацію протягом 30 календарних днів.

Строк розгляду може бути продовжений ще на 30 календарних днів, про що підприємство має бути письмово повідомлене.

Заяву можна подати після внесення необхідних документів до Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна, але не пізніше трьох місяців із дня припинення або скасування воєнного стану.

Не рекомендується відкладати фіксацію збитків і підготовку документів до завершення воєнного стану.

17. ЯКЩО ПІДПРИЄМСТВО НЕ БУЛО УЧАСНИКОМ ПРОГРАМИ ЕКА

Якщо майно було пошкоджене до вступу підприємства до програми ЕКА, отримати за цим випадком компенсацію за постановою №1541 неможливо.

Однак підприємство все одно повинно:

• належно зафіксувати подію;
• провести інвентаризацію;
• отримати документи поліції та ДСНС;
• провести технічне обстеження й оцінку;
• повідомити страховика;
• внести інформацію до відповідних державних реєстрів;
• зберегти документи для майбутньої міжнародної вимоги до РФ;
• перевірити доступні кредитні, грантові, місцеві та міжнародні програми відновлення.

Приєднання до програми ЕКА після обстрілу може захистити підприємство лише від можливих майбутніх пошкоджень іншого майна або повторного пошкодження належним чином включених до програми об’єктів.

18. НАЙПОШИРЕНІШІ ПОМИЛКИ

• відсутність заяви до поліції та витягу з ЄРДР;
• неповні або суперечливі документи щодо дати, адреси та обставин події;
• демонтаж або утилізація майна до його огляду;
• недостатня фото- і відеофіксація;
• відсутність інвентарних і серійних номерів;
• змішування збитків різних об’єктів в одному розрахунку;
• відсутність документів про право власності;
• несвоєчасне повідомлення страховика;
• відсутність професійної оцінки прямого збитку;
• помилкове припущення, що участь у програмі можна оформити після настання події;
• включення до заяви майна, яке не належить підприємству;
• очікування компенсації за пальне, транспорт, товарні залишки або втрачений прибуток у межах програми ЕКА;
• відсутність окремого «досьє збитків».

АЛГОРИТМ ДІЙ ПІДПРИЄМСТВА У РАЗІ ПОШКОДЖЕННЯ АБО ЗНИЩЕННЯ МАЙНА

Примітка: ЕКА, страхування, RD4U та відновлювальне фінансування є паралельними треками. Грант на переробне підприємство доступний лише за умови відповідності критеріям конкретної програми.

УВАГА

Програма ЕКА — це механізм попереднього захисту від можливих майбутніх воєнних збитків, а не автоматична компенсація всього майна, яке вже було пошкоджене.

Щоб мати право на компенсацію, підприємство повинно стати учасником програми та включити відповідне майно до настання події.

Умови програм, перелік територій і форми документів можуть змінюватися. Перед поданням заяви необхідно перевірити чинну редакцію постанови КМУ №1541 та актуальні форми на офіційному сайті Експортно-кредитного агентства України.