І. У Парламенті зареєстровані ініціативи щодо врегулювання малого та середнього бізнесу в Україні:

1.1 Проект Закону про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо запровадження спрощених процедур для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва (№ 15004 від 06.02.2026)

Законопроектом пропонується спрощення процедур при банкрутстві МСБ, а саме:

• скорочення витрат в цілому на проведення процедури банкрутства;
• необов’язковість участі арбітражного керуючого в процедурі (арбітражний керуючий залучається за бажанням боржника або кредитора на умовах договору);
• відсутність необхідності проведення загальних зборів кредиторів та формування комітету кредиторів;
• встановлення коротких строків проведення спрощених процедур та чітких умов можливості продовження таких строків;
• розробка державним органом з питань банкрутства примірних форм документів для здійснення спрощених процедур банкрутства.

1.2 Проект Закону про внесення змін до підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо підтримки платників єдиного податку на період економічного спаду (№15010 від 06.02.2026)

Законопроектом пропонується встановити за перші два квартали 2026-ого року нульову ставку єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи незалежно від сплати податку на додану вартість

Для платників інших груп встановлюються такі особливості визначення суми податкового зобов’язання за результатом господарської діяльності у 2026 податковому (звітному) році: 

1) для першої групи платників єдиного податку ставка єдиного податку встановлюється сільськими, селищними, міськими радами у розмірі не більше 5 відсотків розміру прожиткового мінімуму; 

2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 3) для платників єдиного податку четвертої групи розміри ставок податку застосовуються із понижувальним коефіцієнтом 0,5. 

Таким чином, фактично до платників першої, другої та четвертої груп застосовується таки й же підхід як і до першої групи, адже у розрізі року всі групи платників єдиного податку звільняються від половини «звичної» суми податкових зобов’язань. При цьому, Кабміну доручається аналіз ефективності та доцільності застосування передбачених цим законом тимчасових заходів. 

До 1 квітня 2026 року Уряд зобов’язаний прозвітувати про результати реалізації цієї ініціативи, а також може внести законопроєкт про скасування встановлених тимчасових пільг на другий квартал 2026-ого або навпаки продовження строку їх дії чи корегування окремих положень відповідно до поточної безпекової та економічної ситуації.

1.3 Проект Закону про внесення змін до підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо підтримки підприємств, виробничі потужності яких були пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій (№ 15011 від 06.02.2026)

Законопроєкт спрямований на економічну стабілізацію найбільш постраждалих регіонів, зміцнення енергетичної незалежності та розвиток оборонно-промислового комплексу шляхом:

• запровадження дієвого механізму податкового стимулювання, що дозволяє платникам податку на прибуток спрямовувати частину коштів, які підлягали б оподаткуванню, на ремонт та реконструкцію пошкоджених основних засобів;
• надання цільової підтримки підприємствам, чия діяльність зосереджена у прифронтових областях, де ризики ведення бізнесу залишаються найвищими;
• забезпечення пріоритетного відновлення критичної інфраструктури через поширення податкових преференцій на електроенергетичні підприємства та резидентів «Дефенс Сіті»;
• встановлення ліміту на використання пільги (не більше 50% прибутку), що дозволяє підтримати бізнес без створення критичних ризиків для наповнення державного бюджету в період воєнного стану та першочергової відбудови.

1.4  Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення сталості податкового законодавства на період воєнного стану в Україні (№ 15012 від 06.02.2026)

Законопроєкт спрямований на забезпечення сталого функціонування української економіки під час війни та у період повоєнного відновлення шляхом зменшення податкового тиску та посилення гарантій для бізнесу. 

Документ передбачає закріплення презумпції невинуватості платника податків на рівні Податкового кодексу як загального принципу, а також впровадження додаткових запобіжників проти необґрунтованого втручання контролюючих органів у господарську діяльність під час перевірок. Зокрема, встановлюється, що перешкоджання господарським операціям можливе лише у випадках, прямо передбачених законом, а непропорційне або безпідставне втручання визнається податковим правопорушенням з боку контролюючого органу. 

Також запроваджується автоматична реєстрація податкової накладної, якщо протягом 30 днів після її неприйняття не прийнято рішення про наявність податкового правопорушення, а принцип неперешкоджання господарській діяльності закріплюється як окреме право платника податків. 

Окрім цього, законопроєкт скасовує окремі норми щодо підвищення податкового навантаження, запроваджені Законом № 4015-IX, зокрема авансові внески з податку на прибуток для суб’єктів роздрібної торгівлі пальним, переглядає підхід до оподаткування державної грошової допомоги (кешбеку) та відновлює попередні положення щодо ставки і переліку платників військового збору. 

Додатково передбачається встановлення мораторію на зміну елементів податків і зборів на період дії воєнного стану та протягом одного року після його завершення, що має забезпечити передбачуваність та стабільність податкової політики в умовах воєнних викликів.

ІІ. Ініціативи Уряду:

2.1 Кабінет Міністрів України планує визначати громади за типами територій

Урядом визначено ключові типи територій, зокрема: території відновлення, території з особливими умовами для розвитку (гірські, заліснені, степові, техногенних катастроф), території сталого розвитку та території регіональних полюсів зростання. Вперше на нормативному рівні створено єдину систему критеріїв, що дозволяє ухвалювати рішення не ситуативно, а на підставі об’єктивних даних.

Наразі таких налічується 123 – у Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Одеській областях.

Територіями відновлення вважаються ті, що відповідають щонайменше двом з цих критеріїв:

• велися бойові дії або була тимчасова окупація — повністю чи частково;
• існує ризик бойових дій відповідно до офіційно визначеного переліку;
• пошкоджено або зруйновано понад 20% нерухомості за останні три роки;
• суттєво погіршилася соціально-економічна ситуація та відбулося значне переміщення населення, кількість внутрішньо переміщених осіб перевищує 20% довоєнного населення.