Паливний ринок України продовжує адаптуватися до нової реальності, сформованої після 2022 року. Головні тенденції — географічна диверсифікація постачання, зростання ролі внутрішніх операторів і посилення регуляторного впливу держави. Разом із цим виникають нові виклики для підтримки конкуренції та збалансованого розвитку галузі.
Диверсифікація постачання та стійкість ринку
За останні два роки структура імпорту пального зазнала суттєвих змін. Якщо до 2022 року понад 70% імпорту забезпечували російські та білоруські постачальники, то нині Україна отримує пальне з більш ніж 35 країн — передусім із Польщі, Литви, Румунії, Греції, Нідерландів, США та країн Балтії.
Розвиток морської, залізничної та автомобільної логістики створив основу для стійкості ринку навіть у кризових умовах. Ця диверсифікація є одним із ключових досягнень енергетичної безпеки країни.
Вплив регуляторних рішень
Держава послідовно впроваджує політику детінізації галузі — зокрема, через удосконалення системи ліцензування, цифровізацію податкової звітності та контроль за обігом пального.
Разом із тим, окремі ініціативи, зокрема щодо посилення податкового адміністрування або введення фіксованих авансових платежів з податку на прибуток незалежно від масштабу бізнесу, реальних проливів та місцезнаходження АЗС, вже створили непропорційне навантаження на малий і середній бізнес, який не має такого фінансового ресурсу, як великі мережі.
АПЕБ наголошує: детінізація ринку не повинна супроводжуватися дискримінацією легальних операторів. Важливо, щоб усі нові вимоги базувалися на принципах пропорційності, рівного доступу та передбачуваності регулювання.
Ризики концентрації та забезпечення добросовісної конкуренції
Хоча кількість імпортерів та операторів ринку зросла, реальний доступ до критичних ресурсів — логістики, кредитування, портової інфраструктури — зосереджений у кількох великих мереж. Це створює потенційні ризики надмірної ринкової концентрації.
АПЕБ закликає до системної взаємодії з Антимонопольним комітетом України для моніторингу часток ринку, відкритості інформації про ліцензії та запобігання створенню прихованих бар’єрів входу. Прозорість і публічність даних мають стати інструментом довіри, а не вибіркового впливу.
Європейська інтеграція та нові стандарти
Український паливний сектор поступово адаптується до європейських вимог — зокрема, у сфері якості пального, викидів та розвитку альтернативних видів енергії.
АПЕБ підтримує запровадження стандартів ЄС, але підкреслює: їхнє впровадження має бути поетапним і економічно обґрунтованим, щоб малі оператори могли модернізуватися без втрати конкурентоспроможності.
Важливо, щоб нормативна гармонізація супроводжувалася державними інструментами підтримки переходу, зокрема податковими стимулами для інвестицій у біопаливо, енергоефективність та цифрову логістику.
Погляд у майбутнє
2025–2027 роки стануть вирішальними для формування збалансованої моделі паливного ринку — із поєднанням прозорості, конкуренції та сталості.
АПЕБ виступає за справедливі умови для всіх операторів, незалежно від розміру, а також за активний діалог бізнесу, уряду й контролюючих органів.
Тільки за умови відкритої конкуренції, рівного доступу до інфраструктури та передбачуваної регуляторної політики ринок пального зможе залишатися стабільним, конкурентним і здатним підтримувати економіку України в період відновлення.
